Командири…

Особистість “Командир”
Твій час обмежений, тому не марнуй його на те, щоб жити життям когось іншого. Не потрапляйте в пастку догми, яка говорить жити думками інших людей. Не дозволяйте галасу чужих поглядів заглушити ваш власний голос. І найважливіше – майте хоробрість йти за покликом серця та довіряти інтуїції. Вони якимось чином вже знають те, ким ви хочете стати насправді. Все інше – вторинне.

STEVE JOBS
Командири – це природжені лідери. Люди з цим типом особистості наділені харизмою і впевненістю, вони спрямовують свій авторитет таким чином, що він об’єднує натовпи задля однієї мети. Але на відміну від своїх більш емоційних колег Протагоністів, Командирів часто характеризує безкомпромісна раціональність, й вони використовують свою енергію, цілеспрямованість й гострий розум, щоб досяги поставлених цілей будь-якою ціною. Можливо, це навіть на краще, що таких особистостей серед нас всього три відсотки, інакше б вони переважили над більш скромними і чутливими типами особистостей, які складають більшість населення світу, – але ми повинні дякувати їм за створення багатьох компаній і організацій, які ми сьогодні сприймаємо як належне.

Щастя – Це Шлях Досягнень
Якщо є щось, що Командири люблять, то це цікаве випробування, велике чи мале, і вони твердо вірять, що, якщо їм дати достатньо часу й ресурсів, вони зможуть досягнути будь-якої мети. Ця якість робить людей з типом особистості Командир неперевершеними підприємцями, а їхня здатність стратегічно мислити й залишатися зосередженими впродовж довгого часу, виконуючи кожен крок їхніх планів з відданістю й ретельністю, робить їх впливовими бізнес-лідерами. Ця наполегливість часто стає пророцтвом, що виконується самостійно, адже Командири просувають до своїх цілей зі справжньою силою волі, де інші, можливо, здалися б й кинули все; а їхнє вміння спілкуватися допомагає їм підштовхувати й всіх інших, досягаючи неймовірних результатів у процесі.

Особистість “Командир” (ENTJ-A / ENTJ-T)
За столом переговорів, в офісі або під час придбання автомобіля Командири є домінуючими, непохитними й безжалісними. Це не тому, що вони мають крижане серце чи злі по натурі, – справа більше в тому, що Командири обожнюють випробування, боротьбу розумів, винахідливість, яка народжується в такому оточенні, і якщо інша сторона не встигає, то для Командирів це не привід поступитися безумовною перемогою.

Головна думка, яка прокручується у голові Командира, – це, можливо, щось на зразок “Мені все одно, що ти називаєш мене бездушною т……ю, доки я залишаюся т……ю, яка діє ефективно.

Командири поважають тільки того, хто може зустрітися з ними в інтелектуальній боротьбі, хто може діяти так ефективно і ретельно, як вони. Командири мають особливе вміння розпізнавати таланти інших, це допомагає їм формувати команду (оскільки ніхто, незалежно від того, наскільки він чудовий, не може робити все самостійно), а також стримувати надмірні прояви пихатості та зарозумілості. Однак вони також вміють проголошувати чужі невдачі з певною жорстокістю – і це саме той момент, коли Командири насправді починають наражатися на неприємності.

Виховання Навиків Культури Людських Стосунків
Емоційна експресія – це слабка сторона будь-якого типу особистості з рольової групи Аналітиків, але з причини соціальної натури Командирів їхнє дистанціювання від емоцій є особливо помітним, і це одразу відчувається багатьма людьми. Це особливо спостерігається у професійному оточенні: Командири просто роздавлять тих чутливих людей, яких вони вважають неефективними, некомпетентними чи ледачими. Для людей з типом особистості Командир прояви емоційності – це прояви слабкості, а з таким підходом дуже легко заводити ворогів. Командирам зовсім не завадить пам’ятати, що вони повністю залежать від наявності функціонуючої команди, і не лише для досягнення власних цілей, але й для того, щоб отримати визнання і гарні відгуки – це те, до чого Командири, на диво, дуже чутливі.

Командири – це справжні генератори ідей, вони справляють враження людей, що стрибають вище власної голови, і досить часто це так і є. Особам з такими характеристиками треба пам’ятати, що своє положення вони заслужили не лише власними діями, але й завдяки діяльності команди, яка їх підтримує, і важливо визнавати внески, таланти й потреби їхньої команди підтримки, особливо з точки зору емоційних внесків. Навіть якщо їм треба буде змінити своє мислення на “прикидайся, доки це не стане правдою”, якщо Командири зможуть поєднати емоційно здоровий фокус разом з багатьма їхніми сильними сторонами, вони отримають у винагороду глибокі, сповнені задоволення стосунки і перемоги у всіх своїх справах.

Незамінні люди. Добре це чи погано?

Сьогоднi linkedin запропонував мені у стрічці статтю в якій йшлося, що краще бути незамінним. Так збільшується твоя цінність. Можливо. Впевнений, в житті кожного є приклади десятки проектів, коли все трималося на одній людині. Коли вона йшла проект руйнувався. Я категорично проти такої філософії життя. При чому як лідера, так і “команди”. Єдине – це не стосується музичних колективів, де дійсно фронтмен (фронтвумен) – це 99%, на чому тримається колектив.

Чому я противник такої взаємозалежності? Мені дуже подобається приклад з експериментом Генрі Форда, який він втілив на своєму автомобільному заводі. Він відправив у відпустку багато своїх начальників. І там, де підлеглі нормально справлялися без начальника – “відпусткники” отримали премію. Решту – звільнив. Гарний начальник той, хто побудував систему, яка має працювати без нього. Він має вносити тільки легкі корективи.

Тому, коли мені моя команда каже, що Шабля розвалиться без мене, то отримаю “вирок” що будував команду неправильно.

Насправді, я не зовсім йду з Шаблі. А засновую Шаблю-2, в яку не підуть 5 сильних гравців з першого складу. Грати будемо в А-Лізі паралельно турніру Корпоративної. Тобто я + четверо гравців Шаблі-1 гратимемо 2 місяці і там і там. Ще шість людей – гравці колишнього складу Шаблі, хлопці з Локомотиву, або зовсім новачки. Я та максимум один гравець з березня будемо грати тільки за Шаблю-2. З першою командою будемо тренуватимемося разом (якщо дозволять))). Ну, і в Ш1 буде новий менеджер та капітан. Принаймні так я бачу ситуацію зараз.

Хочу створити колектив ще більш самостійний, незалежний від зовнішніх факторів, гнучкий до будь-яких випробувань. І витрачати на менеджмент втричі менше часу та в десятки разів – нервів.

Цивілізаційні тенденції на прикладі КС з регбі 2019

Цивілізаційна складова в тенденціях розвитку людства все одно переможе. Відповідь чому – в цих кадрах. В кадрі, коли Альварес нокаутував Ковальова та просить глядачів сильно не радіти.

Кубок світу з регбі… нажаль, ми живемо в Північній півкулі, де менший відсоток країн, який розуміється на цьому прекрасному виді спорту.

Ці кадри, та й, взагалі, весь Кубок світу 2019 це щось особливе. Це важко передати словами. Але це те, куди ми рухаємося.

Так. Я бачу, що світ змінюється. Так, в моїй країні прогнозований “відкат”. Вона може ТИМЧАСОВО зникнути з фактичної карти світу. Але цивілізація переможе. В Північній Кореї, країнах Мордору та тиранії, Сирії та Сомалі.

Дякую друзям, які мене познайомили з Дмитром Дорошенком. А йому – за пости про регбі в фейсбуці.

Brothers in arms

Take a look back at some of the heartwarming moments between countries throughout the World Cup

Опубліковано FOX Sports Rugby Неділя, 3 листопада 2019 р.

Знаєте чому не потрібно писати в своїх навичках вміння працювати в режимі багатозадачності?

Однією з найгірших звичок є саме багатозадачність. Багато наукових досліджень доводять, що “багатозадачність” – це не просто вміння робити кілька справ одночасно, це виконання кілька справ і погано. Ці ж дослідження показують, що коли ви переключаєтеся між завданнями, темп роботи сповільнюється, втрачається фокус уваги.
Багато хто починає вірити в те, що вони успішні в цьому режимі і що це просто необхідно, постійно відволікаються на вхідні повідомлення, дзвінки і т.п. Іншими словами, фрагментація уваги послаблює наш розум, а не робить його сильніше.

Є багато технік, які дозволяє нам бути найбільш ефективними і розподіляти пріоритетність завдань і встигати робити все за ступенем важливості.

Легендарна промова Стіва Джобса

Від себе додам. Не забувайте про свободу. Внутрішню і державну. Цінуйте мудрих людей навколо. Відсікайте тих, хто краде Ваше життя. Ваші нерви, час, незалежність.

Кіпр, як лакмус нового світу

#світзмінюється настільки глобально, що я перший тиждень знаходився у щоці. В прямому сенсі у шоці. Уявіть, що Ви йдете додому нічним безпечним морозним парком, думаєте про завтрашній день, і тут вибухає дуже потужна петарда.

Все це сталося зі мною на Кіпрі у комплексі “Афродита”, який на фото.

Шок 1 – половина населення (не відпочиваючих, а населення) російськомовні! Там є російські школи, потужна діаспора, яка поглинула в собі… харків”ян (2 сім”ї), киргизів, туркменів, таджиків, башкирів, татар, казахів. Правда киргизи, туркмени та таджики вчать дітей і рідної мови. Говорять з ними рідною!

Шок 2 – лівосторонній рух.

Шок 3 – хтось погоджується вже 9 років жити 2 місяці літа, 8 – теплої весни (так говорять місцеві) і лише 2 – зими (смішної для наших зим). Тому в комплексі багато підстаркуватих мужиків з Великобританії, Німеччини, Норвегії, Швеції. Вони п’ють щодня! З жахом уявляю як воно жити, майже нічого не роблячи. Більшість місцевих заробляє на оренді апартаментів.

Шок 4 – куплена квартира “відбиваєтья” за 5 років. Можна купити другу, здавати вже дві, і т.д. Є власники 4-х квартир, які заробили таким чином.

Шок 5 – в квартирі знайшов книгу Діани Рубіної. Мозок дуже просив чтива і я читав єдине що знайшов… Як це стало бестселером – не вкладається в голову.

Kyiv. Guide and excursions

Friends! I want to improve my English from Intermidiate to Upperintermediate. I learn it at the International Language Center. But I need more practice. Because of this, I want to do semi-professional excursions in Kyiv (Kiev is an old spelling).

If you are a native speaker, my price is $ 3 / hour. If English is not your native language, my price will be $ 6 / hour (the same price is for Ukrainian and Russian-speaking tourists). But the first hour in the first and second case will cost $ 15. If you need to go to another city or village – my price will be $ 100 per day.

If you need to meet at the airport, my price is $ 20. If you do not disdain my old little Hyundai Getz 2005 release – it will cost $ 30, and you will save money on a taxi.

E-mail me ivanchuperka@gmail.com

Друзі! Я хочу покращити свою англійську з рівня Intermidiate до Upperintermediate. Я вчу його в Міжнародному мовному центрі. Але мені потрібно більше практики. Через це я хочу зробити напівпрофесійні екскурсії по Києву.

Якщо ви носій мови, моя ціна 3 $ / год. Якщо англійська не ваша рідна мова – моя ціна буде 6 $ / год (цей же прайс для україно- та російськомовних туристів). Але першу годину в першому і другому випадку буде коштувати 15 $. Якщо вам потрібно поїхати в інше місто або селище – моя ціна буде 100 $ в день.

Якщо вам потрібно зустрітися в аеропорту, моя ціна 20 $. Якщо ви не будете нехтувати моїм старим маленьким Hyundai Getz 2005 року випуску – це буде коштувати 30 $, а ви заощадите на таксі.

Пишіть мені на пошту ivanchuperka@gmail.com

Друзья! Я хочу улучшить свой английский с уровня Intermidiate до Upperintermediate. Я учу его в Международном языковом центре. Но мне нужно больше практики. Из-за этого я хочу сделать полупрофессиональные экскурсии по Киеву.

Если вы носитель языка, моя цена 3 $/час. Если английский не ваш родной язык – моя цена будет 6 $/час (этот же прайс для украино- и русскоязычных туристов). Но первый час в первом и втором случае будет стоить 15 $. Если вам нужно поехать в другой город или поселок – моя цена будет 100 $ в день.

Если вам нужно встретиться в аэропорту, моя цена 20 $. Если вы не будете брезговать моим старым маленьким Hyundai Getz 2005 года выпуска – это будет стоить 30 $, а вы сэкономите на такси.

Пишите мне на почту ivanchuperka@gmail.com

“Ташкент”

“Звідки в Україні гроші?”. Саме такий кавалок речення донісся до мене, коли передня частина нашої компанії порівнялася з двома громадянами Росії, один з яких був ну зовсім не слов’янської зовнішності. Він довго пишався своїм новим паспортом, і тим, що працює в Айс-барі. Але один момент… “помирати я поїду додому в Ташкент”.

Нема сенсу розповідати що там у голові – і так зрозуміло. Покарав він себе двічі – побивши орендну машину і залишаючись манкуртом. До речі, в його рідній країні це слово добре знають.

Манку́рт — людина зі стертою пам’яттю. Людина без історичної пам’яті, без знання історії власного народу. Термін походить із тюркського міфу і був поширений Чингізом Айтматовим у романі «І довше віку день триває».

Сьогодні в трьох мовних версіях Вікіпедії почитав про гордість усього Узбекистану – Тамерлана. Амір, якого боялися від Індійського океану до Балтії. Думаю, що нащадки Тамерлана, які не зрадили Узбекистану, не сильно шкодують, що такі манкурти більше не володіють паспортом їхньої країни.

Зовні “Ташкент” ну дуже схожий на Весельчака У з мультфільму “Тайна третьої планети”.

Зефірний тест

Піднімаю на курсах англійську з intermediate to upper intermediate. Сьогодні слухали аудіо про Стенфордський «Зефірний тест» — серія психологічних досліджень щодо відтермінованого задоволення, проведена в кінці 1960-х — на початку 1970-х років професором Стенфордського університету психологом Волтером Мішелем.

У цих дослідженнях дітям був запропонований вибір між однією нагородою за умови її негайного отримання або двома нагородами (іноді нагородою слугував зефір (маршмелоу), але частіше за все це було печиво чи кренделі), якщо дитина могла їх дочекатись протягом короткого періоду (приблизно 15 хвилин), під час якого тестер покидав кімнату, а потім повертався. У наступних дослідженнях, які тривали 40 років, було виявлено, що діти, які були в змозі чекати бажаних нагород, як правило, мали більше успіхів у житті. Це вимірювалось такими параметрами, як бали по тесту SAT, рівень освіти, індекс маси тіла та інші життєві досягнення.

Втриматись змогли 30% дітей, 70% – ні. Мені здається, це був тест на пасіонарність. Певно, у Скандинавії ці відсотки 20 на 80, а у Греції – 35 на 65. В Україні це 25-75.

Як стають вболівальниками

Стаття не про кар”єру Лівінгстона, а про те, як стають вболівальниками.
Я люблю проводити аналогії і повторювати ці історії знов і знов.
Спочатку це неймовірне вболівання з дідусем за Динамо, Сокіл та гандбольний Спартак з дідусем по телевізору (трансляцій баскету не пам”ятаю) і газета “Радянський спорт” від корки до корки.

– кінець 80-х або 90-й рік пропозиція від однокласника піти на Республіканський на матч чемпу СРСР “Динамо” – “Шахтар” (2:0 чи 2:1 точно не згадаю, але пам”ятаю 45000 глядачів);
– Сокіл – Крила рад з однокласницею Оленою Опенько, її братом Віктором та їх батьком паном Вадимом, або з татом і його туристами з Німеччини Сокіл – Спартак.
– Десь 93 рік Мельникова 42, коли замість хокею (перенос) потрапив на баскетбол Будівельник – ЦСК ЗСУ Газди.
Ну а потім – цілий ланцюжок подій, сотні матчів та ігор, але ці моменти саме ті, які роблять людину вболівальником.

Це нічим непередаване відчуття. Гарне чтиво просто заради чтива, щоб самому перенестися в свої вболівальницькі “пелюшки”.