Ким би він не був – бравим солдатом з орденом і квітами, чи підвипившим офіцером, який нещодавно втратив побратимів в Суджі. В них однаковий погляд. Можна замаскувати поранення, травму, поганий настрій, а погляд військового ні.
Про останнього розповім після війни, якщо знов зустріну. Бо він мій сусід, і шанс побачитись знов є величезним.