І все одно це була крута історія від Атланти. Зробити спурт в регулярці 17:2 та потрапити в плей-офф. Вибити 2 вище сіяні команди, і “посипатись” за рахунку в серії 2:2 тільки після травми їх єдиної зірки. Хто не знає – Трей Янг наступив на ногу судді і підвернув ногу.
Трей повернувся на 6 гру серії, але вже зовсім не тим, хто робив результат 3 серії.
Бакс теж грали без Янніса. Але хвилини грека забрали Боббі Портіс та Джефф Тіг. Портіс видав дві блискучих гри, а Джеф одну. Але цього було достатньо щоб вийти в фінал.
Також відзначимо гру Лопеса. Брук зіграв як в найкращі роки. І що саме парадоксальне – проти Атланти цього вистачило.
Для Мілуокі це буде перший фінал з 1974 року, коли їх іменитий центр Карім-Абдул Джаббар став MVP регулярки. Але в фіналі команда Каріма програла Бостону Гавлічека.
Не дивуйтесь. В 1974 Мілуокі, Детройт та Чикаго були в Західній конференції.
Для мене НБА це не тільки гра, а й красиві історії. 30 липня буде 8 років як Янніс грає в Мілуокі. Разом з Міддлтоном вони виросли до команд All Star. Двічі Мілуокі сватали у фінал, але Бакс зазнавали фіаско. Зараз вони були
лише 4-ми в прогнозах букмекерів. Двох з трьох фаворитів (Бруклін та Маямі) вони вибили самостійно. Філадельфія вибила сама себе, як на мене. Що дуже шкода – серія Бакс – 76 була б дуже цікавою.
Отже про історії. Кріс Пол або Янніс з Міддлтоном стануть власниками перстнів. Це буде гарна нагорода за внесок в НБА. Обидві команди не були чемпіонами, хтось вперше привезе титул чемпіона НБА в своє місто!
З нетерпінням чекаємо на першу гру в ніч з 6 на 7 липня.