Всесвітньо відомий скрипаль зі скрипкою Страдіварі за 40 хв зібрав 32$

Цій новині 12 років, але сьогодні зранку фб приніс її мені на океані своїх хвиль. Занурився глибше, знайшов те відео (воно в статті за лінком) . Відхожу від позитивного шоку. Знов подумую написати кілька коротких оповідань з серії метролюди. Ці люди особливі.

У експерименті, організованому газетою Вашингтон пост, який не зовсім звичайний для великого академічного музиканта, 12 січня 2007 року Белл одяг бейсболку і грав на скрипці Страдіварі інкогніто як вуличний музикант у вестибюлі станції метро «L’Enfant Plaza» у Вашингтоні, округ Колумбія.

Його 43-хвилинний виступ записувався на приховану камеру. З 1097 осіб, які пройшли повз нього, Белл зібрав $ 32,17 з 27 перехожих, тільки один з них впізнав його і лише на сімох він справив особливе враження. Цей експеримент був відображений у розгорнутому нарисі відомого журналіста Джина Вайнгартена, який розмірковує на основі цього прикладу про природу прекрасного і про його місце в житті сучасної людини. Вайнгартен отримав Пулітцерівську премію 2008 року (Pulitzer Prize for Feature Writing) за свої статті про експеримент.

 

Вашингтон пост опублікувала відео на YouTube і повнометражний документальний фільм «Знайти свій шлях: Вуличний музикант у документалістиці, хроніка досвіду Белла» (Find Your Way: A Busker’s Documentary, chronicled Bell’s experience).

Два магнати

Десь 2018-й рік. Десь в закритому спа-салоні під Ворзелем зустрілись дві магнати. Один зробив капітал на пиві, інший – на горілці. Пивний магнат Сашко довго вихвалявся своїми успіхами на ниві реклами, обсягу виробництва, подорожами. Другий сказав, що канал телевізійний купив. Назвав його ім’ям свого бренду і буде закупати документальні фільми, передачі, розвиваючі мультфільми та фільми для молоді на BBC, National Geographic, Discovery. Перекладе якісно українською і це буде крутіше ніж усі його рекламні бюджети останніх 10-ти років.

У Сашка ледь не выдвалилась щелепа. Знов Семен його випередив. Єврей, який жодного разу не вдягнув вишиванки, здогадався зробити такий успішний проект на українському контенті, ще й стыльки корисного для України зробить! Сашка роздирав розпач. Знов Семен його обскакав.

Зателефонував мобільний. Висвітилось Ігор – реклама2. Сашко грубо про себе вилаявся, не зняв слухавку і пішов в сауну.

Коло щастя

Захотілося пофілософствувати. Коло щастя Чуперки. Є дві складові: 1) рівень від 1 до 5 по 8-ми основних складових щастя. І Ви щасливі настільки, скільки стоїть біля найнижчого напрямку. Тобто не можна думати, що зараз я активно заробляю гроші, а потім повернуся до своїх хоббі, розвиватимусь культурно і духовно, займуся спортом та здоров”ям.
Так не буває. Знаю десятки людей з грошима, а щасливими назвати їх не можу. 2) Все взаємопов”язано.
Отже давайте пройдемося по колу в обидва боки. Почнемо із здавалось би незрозумілого напрямку Громадянське суспільство/Благодійсність. Насправді, зменшуючи навколо кількість пияків, наркоманів, рятуючи хворих, очищуючи від сміття природу, правильно паркуючись, борячись із забудовниками, фальсифікаторами ми будуємо здорову країну, тільки в якій може народитися здорова сім”я, розквітнути кохання, коли все навколо добре у суспільстві.
Якщо в тебе все нормально в особистому житті в тебе нормальне психологічне здоров”я і є час і бажання займатися спортом, займатися улюбленими справами, хоббі, подорожувати.
На все це треба гроші, тобто власна справа, або робота. Бажано улюблена. Тоді є можливість розвиватися культурно, творити щось самому. Якщо ти людина творча та культурна, ти обов”язково віриш в Бога (хтось у богів), або займаєшся духовним ростом та вдосконаленням (мова йде про людей з країн басейну Індійського океану).
Людина високого духовного рівня завжди щось робить для розбудови громадського суспільства та жертвує час, силу, гроші на благодійність.
Швиденько в інший бік. Здоров”я фізичне – одна з важливих складових здоров”я психологічного. Знаходячись в такому стані в тебе, як правило, все нормально із коханням та сім”єю. Такі люди займаються благодійність та розбудовують громадянське суспільство. Люди, які займаються благодійністю, як правило, високодуховні, а відповідно – і культурні та творчі. Життя таки людям дається легко, в них є натхнення на заробляння грошей, створення власної справи. Гроші сприяють масовим подорожам, дорогим розвагам, заняттям хоббі. Як правило подорожі та хоббі тісно пов”язані із заняттями спортом.

Хеловін та Вишгород

Це був такий день, коли плани змінилися 7 разів. В підсумку мінус 2 дні народження, гуму перевдягав вчора, а не в пн. Поїхав на метро на футбол, щоб посидіти з друзями, в підсумку потрапив у Вишгород… в якості водія.

Якщо 14 лютого я називаю комерційним святом, то ще одна американська традиція, яка увійшла в наші оселі із Заходу, мені дуже не зрозуміла. Тисячі людей намагаються бути в тренді, рядяться на Хеловін, який святкуює чи не половина молоді, а наші власні подібні традиції ігноруються.

 

Певно, має бути поштовх не тільки від церкви та ентузіастів, щоб ми взимку ставили вертепи, колядували, засівали. Людям як мінімум раз на рік хочеться якогось “карнавалу”, костюмів, самовираження. Поки що Хеловін перемагає.

Центр міста вчора окупували костюмовані люди в не менших масштабах ніж його опанували італійці з іспанцями та мєнтами під час фінального матчу Євро 2012.

Сісти не було де, тому знов забігаловка, і знов таки американська забігаловка МакДональдс. Це не ревність до “них”, а питання слабкості власної “швидкої кухні”, або її відсутності.

Гамбургер в підсумку був залишений бомжам (знов-таки змінились обставини) і прийшлося їхати на метро додому, заходити в хату, щоб взяти ключі з іншої куртки і їхати в Вишгород. Мав виручити товариша, який неодноразово виручав мене.

Деякі його пригоди, якщо буде Божа ласка, я опосередковано розповім вам та решті світові через абсолютно вигаданих героїв. Наділивши їх певними рисами характеру мого товариша та його знайомої. Однозначно, це нетиповий випадок. Але про це не скоро, і в абсолютно інших персоналіях.

Світ змінюється 2

Не знаю коли, і чи напишу колись про Іспанію-Францію. Але, однозначно, якщо вибирати з трьох країн – в Україні мені б жилося комфортніше. Через людей. Єдина європейська нація, де я був, що викликає більш-менш симпатію – голландці. Це важко описати словами. Внутрішне відчуття із глибокої підсвідомості.
Чесно, я не расист, але обкурені араби та негри у Франції (жінки демонстративно 7-8 трамвайних зупинок тримають свої сумочки за защібки) просто дратують. Підозрюю, що такого не було навіть в 90-ті на “знаменитому” одеському посКоті. В Іспанії з обкурками не так запущено. Але за доброзичливим “Hola” теж стоїть важкий-важкий погляд. А голоси в них грубі-грубі.
Європа, та й весь світ переживає не кращі часи. Хоча Європа викарабкається. Викарбкаємось і ми.
Ну і на останок – ще трошки зі #Світзмінюється
Пам”ятаєте кадри Космопорту з фільму “Гостя з майбутнього”? Для багатьох ці кадри здаються фантастичними. Я бачив подібне у двох аеропортах, а потім і в літаках подібне. Людей як в мурашнику, всі крізь біжать. Лунають сотні мов. З 200 пасажирів рейсів Амстердам – Барселона і назад, як мінімум 15 національностей. Японці, китайці, пакістанці, корейці, росіяни, українці, араби, поляки, латиноамериканці, африканці, англійці, німці, мексиканці, французи, італійці. Весь світ легко і просто подорожує, працює закордоном, вчиться.
А ми наполегливо стукаємо в ці двері. Військові прокурори, Коломойські, навіть Ахметови кануть в минуле. Цивілізація з будь-якого туземця зробить людину. Навіть із самого упоротого ватного азіата.

Минулий вік

Подивившись чергову передачу про таємниці минулого століття, здається, я почав розуміти чому стільки літераторів, режисерів, сценаристів так зацікавлені цією темою. Всі намагаються самі собі відповісти на питання «як ми так жили в тій країні», і виразно відповіді дати не можуть.

Що найцікавіше – точно також, люди, що сформувалися в той час, не розуміють молодь нинішньої епохи. Так було і кілька тисяч років тому.

І, все-таки, я прийшов до висновку, що при переході від багатовікової монархічної системи до системи, де люди самі вибирають владу, в суспільстві стався серйозний колапс, який дало 20-го століття.  Масовий відхід від релігії, 2 світові війни, геноцидні особистості Сталіна і Гітлера, ядерну зброю, в кінці кінців.

На дачі і в Аніних батьків я виявив безліч книг, які я залюбки читаю. Хоча, свого часу вони мені були малоцікавими – Солженіцин, Рибаков, Пастернак, Айтматов. Всі вони по крихтах додають відповідь на питання: як формувався такий фенотип як «радянський громадянин».

Скільки ми ще будемо відхаркувати» совок я не знаю. Боюся, що 40 років, як мінімум. Правда, нам, українцям, здається, пощастило більше ніж сусідам. Білорусам, наприклад. Україна вирветься з нього і з мовою совки нічого не зроблять. Її вже знищити неможливо!

Коли в людини є народ, тоді вона уже людина

Побачив в друга фото13012775_1054417481299981_842736704999394753_n, почав шукати автора і… це була Ліна Костенко “Не треба думати мізерно”!

Для багатьох поезія приходить пізно

Нажаль, і я такий. Вчергове спливає “Всьому свій час”. Це означає, що якщо мінус Kiss FM, значить десь плюс.

Поезія плюс. Поезія бере до глибини душі вже тиждень. Дякую, Ліно Василівна, що перший український поет, хто влучив у серце – Ви. Перший подібний досвід складає враження на ставлення до цілого шару культури.

Рухаємось в Європу

https://www.facebook.com/photo.php?fbid=1697825163799358&set=a.1402266260021918.1073741831.100007156724214&type=3&theaterПрогресиву пост. Крім мене ще 3 хлопців з нашої грядки тримають піст! Для мене це особливий показник. Ще один не постить, але із солідарності зі своєю мамою принципово не їв м”яса в перший тиждень! З нами на футболі в одному ряду весь матч двоє дівчат демонстративно обіймались. Таке враження, що надивившись сюжетів про Львів хотіли спеціально спровокувати 2 сектори хлопців, більшість яких ультраправі на агресію. Не вийшло.
Ну а потім було метро. Каюся, давно задумував книжку “Метролюди”. Фактично, проект закопано, бо я – автомобіліст. Але сьогодні це було 100% європейське метро. 2-3 гопи на 2 вагони це нормальна “статистична похибка”. Все, київське метро Абсолютно європейське. Вітаю.
Ну і на останок – не менш європейський заряд про Львів. На фото пішоходна, дуже модернова вулиця Леся Курбаса неделеко від Оперного. Що там було ще зовсім недавно тутhttp://www.3dmaps.com.ua/…/lvivskij-teatr-imeni-lesya-kurba… І у Львові ВЖЕ європейські дороги! Думаю, є міста єврозони, де дороги гірше ніж у Львові. Україна це Європа. Не крізь, але скоро буде крізь.