1985 драфт НБА та фінал NCAA

Після феєричного драфту 1984, в якому обрали Джордана, Оладжувона, Барклі та Стоктона у 1985-му топ-3 виглядали куди соромніше. І хоча до зали слави НБА увійшли одразу п’ятеро: Патрік Юїнг, Арвідас Сабоніс, Карл Мелоун, Джо Думарс та Кріс Маллін – крутість 84-х ну дуже зашкалює.

Під першим номером було обрано Юїнга. Драфт проходив у Нью-Йорку і за іронією долі драфт-лотерею виграли менеджери Нью-Йорк Нікс.  Він став першим драфтом НБА, на якому застосовано “драфтову лотерею”. 23 команди впродовж семи раундів вибрали 162 гравців.

Але перед цим був фінал, який знов мали вигравати Джорджтаун Хойяс на чолі з Юїнгом, але вони сенсаційно програли Вілланові в фіналі.

За Вілланову тоді бігали нинішній помічник тренера Міннесоти Ед Пінкі та Двейн МакКлейн. І якщо Пінкі хоч пограв років 10, то МакКлейн після року в Індіїні поїхав до Європи і більше в НБА не грав. Хоча саме його протистояння з Юїнгом було родзинкою фіналу. Але Пінкі забив більше – МВП фіналу отримав він.

Цікаво, що з Юїнгом Джорджтаун вперше з 1943 пробився до фіналу 4-х. І за 4 роки навчання знаменитого центрового тричі грали в фіналі. Але виграли лише раз (84).  Наступним і поки останнім виходом Джорджтауну до фіналу був 2007-й рік.

До речі 3 останні сезони свою улюблену команду тренує… Патрік Юїнг!

НБА. Сезон 83/84. Частина друга. Фінал

Отже, на п’ятий свій рік в лізі дві головні баскетбольні зірки 80-х – Меджик і Берд – нарешті зійшлися в очному поєдинку за чемпіонські персні. Правда, не слід забувати при перегляді матчів цієї фінальної серії, що час для очної зустрічі було вкрай вдалим для Берда і “Бостона”.

Саме в цьому році “Селтікс” практично знайшли свій канонічний вигляд, в якому вони і увійшли в історію як одна з кращих команд за всю історію НБА: Ларрі Берд, Роберт Періш і Денніс Джонсон були на піку своїх кар’єр, Кевін Макхейл був уже готовий замінити Седріка Максуелла в ролі основного потужного форварда, а Максуелл ще не був занадто старий, щоб поступитися її. Шостим основним гравцем в цьому році був атакуючий захисник “кельтів” Джеральд Хендерсон, який проводив свій найкращий сезон в НБА, а на бостонської лавці знаходилися такі люди як Денні Ейндж і Скотт Ведман. І найголовніше: весь сезон команда відіграла в одному і тому ж складі.

У “озерних” все було по-іншому: перебудова в команді йшла весь рік до самого фіналу. На початку чемпіонату вони вчилися грати без Норма Ніксона, а в кінці сезону ще й без Уїлкса. Замість “чотирьох мушкетерів” в команді залишилося всього два справжніх гравця основи: Меджик і Карім. Саме навколо них і йшло побудова абсолютно нової команди. До вирішальних ігор року команда прийняла такий вигляд: Меджик-Карим-Рембіс-Купер-Макгі (основа), Уорті-Макаду-Вілкс-Скотт (запасні). При цьому Уорті в плей-офф проводив в середньому на майданчику 33 хвилини – як справжній гравець старту, а Рембіс і Макгі – близько 20 хвилин кожен – як типові запасні. Все змішалося в “озерному королівстві”.

І не слід забувати, що перевагою свого майданчика володів “Бостон”, що ще більше підвищувало його ставки на підсумкову перемогу в серії.

Тим ні менш, перший матч в гостях “Лейкерс” провели як справжні господарі: у “Селтікс” в кінцівці гри були лише невеликі шанси витягти поєдинок, але “озерні” впевнено відбили наміри “кельтів”.

У стартовій п’ятірці у гостей знову (як і у вирішальній зустрічі з “Фініксом”) з’явився Уорті замість Макгі. І цей склад “озерних” з самого початку заробив як невблаганна м’ясорубка, впевнено перемелюючи “кельтів”: розрив в рахунку вже в першій чверті досяг 18 очок! Правда, треба сказати, що “Шоутайм” в грі “Лос-Анджелеса” було небагато – гра “озерних” не була такою ж ефектною як в золотому для “Лейкерс” 1982-му. Хлопці з Лос-Анджелеса не бігти в атаку, а спокійно переходили на половину суперника, постачали м’ячем відкритого гравця, і він влучав. А “кельти” постійно мазали – ось і вся різниця в грі команд. Впевнене лідерство гостей багато в чому було викликано фантастичною грою Абдул-Джаббара: він набрав до перерви 23 очка! Карім працював як автомат: отримував м’яч в будь-якій позиції і закидав. Роберт Періш був справжнім порожнім місцем – Карім немов грав без опікуна.

У першій половині лише Денніс Джонсон і Кевін Макхейл за рахунок індивідуальних дій абияк тримали господарів на плаву. Берд забивав практично тільки зі штрафних (всього 9 очок за перші дві чверті). На перерву команди пішли за рахунку 65:52 на користь “озерних”. Після відпочинку в грі команд довго нічого не змінилося, і гості знову відірвалися від “кельтів” на 19 балів. Але потім Карім і Меджік присіли на лавку через перебір фолів, і господарі пожвавилися, швидко скоротивши розрив в рахунку. До кінця чверті від переваги “Лос-Анджелеса” залишилося всього 4 очки!

Але ось на майданчик повернувся Меджік і камбек “Бостона” на цьому завершився: майже всю четверту дванадцятихвилинку йшла досить рівна гра, але “Лейкерс” постійно вели в рахунку 4-8 очок. Як тільки надія на перемогу поверталася до вболівальників “кельтів” після кількох вдалих атак господарів, гравці гостей швидко гасили її парою влучних кидків. Судді, було спробували зробити кінцівку матчу більш захоплюючою, не зарахувавши ефектно данк Уорті, а й у них нічого не вийшло: 115: 109 – “озерні” відібрали у “кельтів” перевагу свого майданчика. Вони б перемогли більш впевнено, але в останній чверті несподівано став мазати Карім.

Незважаючи на не дуже вдалу останню чверть, саме Абдул-Джаббар став найрезультативнішим гравцем зустрічі – 32 очка, його підтримали Уорті (20) і Джонсон (18 балів + 10 передач). У “Селтікс” кращим був Кевін Макхейл (25 очок), у другій половині зустрічі прокинувся MVP сезону Берд (24 бали і 14 підбирань), а на рахунку Денніса Джонсона 23 очка.

Друга зустріч фіналу-84 – одна з найбільш невдалих ігор плей-офф в історії “Лейкерс”. 2:0 на їхню користь після ігор в Бостоні – це був би практично гарантований титул для “озерних”, але друга перемога на майданчику “Бостон Гарден” буквально вислизнула з рук Меджика і компанії.

Початок матчу аж ніяк не давало приводу припустити, що “Лейкерс” виграють і другий поєдинок поспіль. “Кельти” вийшли гранично відмобілізувати і в першій чверті зробили серйозну заявку на підсумкову перемогу: різниця в рахунку на їх користь доходила до 13 очок. Але в другому періоді гості майже наздогнали

“Селтікс”, а в третьому зрівняли рахунок і швидко вийшли вперед. Бостонці, в свою чергу, рук не опустили, і тут же відповіли своїм ривком, знову повівши в рахунку. Майже всю останню чверть команди йшли нарівні, не дозволяючи одна одній відірватися в рахунку. Кульмінація поєдинку настала за хвилину з невеликим до кінця. Спочатку Уорті зрівняв рахунок (111: 111), зробивши данк і реалізувавши штрафний – в атаці Денніс Джонсон промахнувся, і потім сфолив на Меджик, який вивів гостей вперед на 2 очка з лінії штрафних за 34 секунди до сирени. Після цього право на штрафні отримав Макхейл і промазав обидва кидки! Привид другої домашньої поразки став виразно літати в залі “Бостон Гарден”, але недовго. Захисник Хендерсон перехопив вкрай ризикований пас Уорті і забив 2 очки, зрівнявши рахунок! У гостей було достатньо часу, щоб закинути м’яч і виграти матч, але Меджик довго вовтузився з м’ячем і “озерні” навіть не зуміли зробити кидок до сирени про закінчення основного часу.

Найприкріше, що у вирішальні миті помилилися два кращих гравця гостей: Джеймс Уорті провів найкращий матч у плей-офф у своїй тільки-тільки почалася кар’єрі (в результаті він набрав 29 очок, 11 з 12-ти влучень з гри), а Меджик трохи дотягнув до чергового тріпл-даблу (27 очок, 10 підбирань і 9 передач).

В овертаймі гості знову мали всі шанси перемогти, але в самій кінцівці знову допустили кілька помилок, і “Бостон” вирвав перемогу: 124: 121. “Озерні” самі віддали цю гру супернику. Причому, двічі.

До честі “Лейкерс”, образливу гостьову поразку пережили легко. Це ніяк не позначилося на їхній грі в третьому поєдинку. Підсумковий рахунок вельми переконливо ілюструє те, що відбувається на майданчику:  137:104 – “озерні” рознесли суперника в пух і прах! У Меджика 21 результативна передача (!)  новий рекорд фіналів. Його не побито вже 16 років!

До перерви “Бостон” ще пручався і навіть зміг вийти вперед на 5 очок, але після цього гості промазали більше десяти кидків поспіль, а господарі здійснили ривок: 18:0! Все було вирішено вже на початку третьої чверті, коли “Лейкерс” відірвалися на 18 балів. Після перерви “озерні” демонстрували навіть не “Шоутайм”, а тотальний “Шоутайм”. Всі гравці брали участь в шоу, беручи участь в швидких і ефектних атаках “Лейкерс”. Курт Рембіс в підсумку набрав 17 очок (7 влучень з 7-ми!). Семеро баскетболістів “Лос-Анджелеса” записали на свій рахунок 13 і більше очок, а у Меджик вийшов черговий тріпл-дабл. А ось у “Селтікс” на високому рівні матч провів тільки Берд – 30 очок.

Четверта гра стала ключовою не просто в цій серії, а в чемпіонаті-84. На цей раз “кельти” не виглядали хлопчиками для биття, як в попередньому матчі. Правда, в першій половині матчу вони ніяк не могли встигнути за господарями, які в атаці були просто нестримні, завдяки чому повели до великої перерви: 68:58. Однак до кінця третього дванадцятихвилинки гості майже наздогнали “озерних” і стало зрозуміло, що нового розгрому “кельтів” не буде. Тим ні менш, в самій кінцівці зустрічі “Шоутайм” все-таки відправив “Селтікс” в нокдаун: після успішної реалізації штрафних Меджик за 50 секунд до сирени “Лейкерс” відірвалися на 5 очок! Чи можна відіграти 5 очок за цей час у команди, яка буквально топче вас в кінцівці зустрічі? – Можна, якщо ця команда сама робить все, щоб програти. Другу гру “озерні” віддали супернику, і історія повторилася.

Поспішали “кельти” провели сумбурно атаку і зуміли буквально заштовхати м’яч у кільце господарів, які не просто пропустили 2 очка, але ще сфолили на Періш. Після його точного штрафного різниця в рахунку скоротилася до 2-х балів. Начебто нічого страшного, але в атаці у відповідь Купер промазав, а Карім примудрився сфолити на Берді! Чи не в обороні, а у вирішальній атаці! Лідер “кельтів” був точний з лінії штрафного кидка і зрівняв рахунок: 113: 113. Господарі ще мали час, щоб виграти, не доводячи справу до овертайму, але якщо вже помилятися, то до самого кінця: Меджик стукав в підлогу, не знаючи, що робити, а потім віддав бездарну передачу на прикритого Уорті, яку просто перехопили!

В овертаймі “Лейкерс” знову мав шанси на перемогу, але за 34 секунди до кінця Меджик промазав 2 штрафні кидки за рівного рахунку, а Ларрі Берд у відповідь забив двухочковий. У наступній атаці Уорті отримав право на штрафні і промахнувся один кидок з двох. У підсумку “кельти” виграли 129: 125, повернувши собі перевагу свого майданчика.

По грі в фіналі після четвертого матчу рахунок повинен був бути 4: 0 на користь “Лейкерс”, але численні помилки в самих кінцівках двох зустрічей баскетболістів з Лос-Анджелеса звели нанівець їх ігрову перевагу.

Після переїзду в Бостон хід серії змінився. Якщо використовувати боксерську термінологію, то в попередніх іграх “озерні” виступали в ролі досвідченого чемпіона, який екзаменує новачка-претендента на титул, а новачок хоч і намагається виглядати гідно, але помітно, що він просто слабше. У п’ятій зустрічі такого відчуття вже не було. До перерви команди грали ще на рівних (55:53 – на користь “кельтів”), але на початку третьої чверті “Селтікс” зробили ривок (13: 3) і гості вже не змогли наблизитися до господарів. “Бостон” здобув впевнену перемогу 121: 103, і ​​перехопив ініціативу в фіналі.

Хороший матч за переможців провели Кевін Макхейл (19 очок і 10 підбирань) і Денніс Джонсон (на його рахунку 22 бали в графі результативність), а Ларрі Берд влаштував справжній бенефіс: 34 очка (15 з 20-ти!) І 17 підбирань! У гостей вдало відіграли Уорті і Макаді, а ось Джаббар провалився в атаці (всього 7 влучних кидків з 25!).

П’ята зустріч внесла психологічний перелом у хід серії. Судячи з ходу шостого матчу, “кельти” явно мали намір взяти титул вже в Лос-Анджелесі, не доводячи справу до домашньої сьомий гри. “Селтікс” майже з самого початку захопили ініціативу і довго вели в рахунку. До того ж до впевненій грі гостей “озерні” втратили в другій чверті Боба Макаду через травму ахілла.

Перша половина закінчилася з рахунком 65:59 на користь “кельтів”, що не могло вселити оптимізм в уболівальників “Лейкерс”: пропускати 65 очок на своєму майданчику за 24 хвилини – це просто кошмар! Після перерви ситуація довго не змінювалася: гості продовжили топтати господарів поблизу кільця і ​​відірвалися вже на 11 балів. Тим ні менш, “озерні” не здалися, і в останній чверті змогли вирвати перемогу. Їм вдалося пригальмувати бостонців в атаці, а поки “кельти” буксували, “Лейкерс” зробили прискорення і відірвалися від них на безпечну дистанцію, яка виключає повторення сценаріїв другого і четвертого поєдинків. Матч в підсумку закінчився 119: 108 на користь господарів.

30 очок у цій зустрічі виявилося на рахунку Абдул-Джаббара, який реабілітувався за невдачу в попередній грі, 23 – Купера, 21 – Меджик і 20 – Уорті. У “Селтікс” знову був хороший Берд: 28 балів, 14 підбирань і 8 передач.

Сьома вирішальна гра відбулася в Бостоні. Нагадаю, що з 1979 року фіналісти не доводили справу до сьомого матчу, а торішня фінальна серія вклалася і зовсім в чотири зустрічі.

В останній грі сезону до кінця третьої чверті команди грали практично на рівних: “Селтікс” володіли ініціативою і постійно лідирували, але гості не відпускали їх далі, ніж на 5-6 очок. На перерву команди пішли з невеликою перевагою господарів: 58:52. Після відпочинку нічого не змінилося, але в останні хвилини третього періоду “кельтів” все-таки вдався ривок, на який “Лейкерс” відповісти не змогли: розрив між командами збільшився до загрозливих 13 балів. Це була серйозна заявка “Бостона” на перемогу і більшу частину четвертої дванадцятихвилинки здавалося, що хід матчу вже не зміниться: “” кельти “дуже впевнено лідирували, не дозволяючи суперникам демонструвати свій фірмовий” Шоутайм “.

Але коли вболівальники “кельтів” вже готувалися святкувати черговий титул своїх улюбленців, гості стрепенулися. За 2.15. до кінця відставання гостей скоротилося до 7 очок, а за 1 хвилину 14 секунд до сирени настала кульмінація поєдинку: після потрапляння Уорті розрив в рахунку становив лише 3 очки (102: 105)! В атаці у відповідь Берд промахнувся і у “Лейкерс” було достатньо часу, щоб спробувати вирвати кінцівку, але вони так і не змогли забити в час, що залишився. А “кельти” з лінії штрафного кидка забезпечили собі перемогу: 111: 102.

Останню гру сезону тріумфатор 1984 Берд провів не надто вдало, атакуючи кільце з дуже низьким відсотком (набрав 20 очок). Але не тільки лідер “кельтів” погано кидав – вся команда була не на висоті в цьому аспекті гри, компенсуючи цей недолік точними штрафними. Всього гравці “Селтікс” пробили 51 штрафний кидок проти 28 у “Лейкерс”. Цей фактор, а також перевага в боротьбі за відскік, в результаті схилило чашу терезів на бік “Бостона” як в цьому матчі, так і в боротьбі за чемпіонські персні.

У гостей 29 очок записав на свій рахунок Карим, 21 – Уорті, по 16 набрали Меджик і Купер. Ніхто з інших “озерних” в атаці нічим себе не проявив – травмованого Боба Макаду гостям явно не вистачило.

Особливо хочеться відзначити бостонських уболівальників: вже за півхвилини до кінця вони мало не вискочили на майданчик, обліпивши її з усіх боків, а коли до сирени залишилося пара секунд, то натовп дикунів хлинула на паркет і поглинула всіх гравців …

Текст Юрія Язовських

 

НБА. Рік 1982

Сезон 1981/82. Джордан блискуче дебютував в студентському баскетболі. Зрозуміло, що для більшості вболівальників головні події того баскетбольного сезону розгорнулися в спочатку в фіналі Сходу. А потім – в фіналі НБА. Лейкерс легко здолали Сан-Антоніо 4:0 і чекали переможця пари Бостон – Філадельфія. Це була неймовірна серія. Її сценарій був близьким до НХЛівського. Звісно, що родзинкою був сьомий матч. З нетерпінням чекаю фільму аналогічного “Останньому танцю” про Бостон Ларрі Берда та Філадельфію Джуліуса Ірвінга. Та й сама гра кельтів проти 76-х завжди дуже видовищна завдяки стилям цих команд.

Я передивився 29 відео з цього каналу

повністю або в прискореному режимі. Але гра Бостона проти Філи #7 це щось надособливе. Особливо – остання хвилина цього матчу.

По персоналіях: у Лейкерс феєрили Меджик та Джабар, у Бостону – Берд, Періш, Максвел та Дені Ейндж, який замінив травмованого Тоні Арчібальда. У 76-х,

вели вперед Моріс Чікс та Джуліус Ірвінг, гарно грав “другорічка” Ендрю Тоні.

Хто хоче спочатку подивитися без спойлерів матчі плей-офф сезону 1981/82 поки не читайте текст, який написаний далі!

Фінал 4 NCAA 1982. Ви вже багато що знаєте про цю подію з “Останнього танцю”. Хто не дивився – насолоджуйтеся! Дрехслер, Оладжьювон, Юїнг, Уорті, Перкінгс, Джордан! Ціле сузір”я в фіналі 4-х 1982!


Про драфт 1982. Багато хто із зоряних студентів, які грали в Фіналі 4-х 1982 не виставили свої кандидатури на драфт. Тому в той рік на небосхилі НБА замайоріли лише 2 зірки. Але які! Джеймс Уорті (1) та Домінік Уїлкінс (3). Що ця пара витворяла в лізі можна побачити з нижчевикладеного відео. Та й сама гра з овертаймом була мегазахоплююча. Ми всі пам”ятаємо, що ЛЛ стали чемпіоном 1982. І через пару місяців на драфті до них прийшов Уорті! Ви тепер розумієте чому ту команду називали Showtime?

Айзея Томас (The Babe-Faced Assasin)

До вчорашнього дня не знав про нелюбов більшості гравців ліги до Детройту кінця 80-х – початку 90-х. Про їх брудні прийоми на майданчику. Але все одно – та команда “Поганих хлопців” двічі поспіль ставала чемпіоном. Все одно круті. Все одно Джордан визнав Айзею Томаса другим в історії розігруючим після Меджика.

Дворазовий чемпіон НБА. Один раз – кращий гравець фінальної серії. 5 разів виводив свою команду до фіналу Сходу, і тричі – до фіналу НБА. Учасник All-Star weekend 1982-1993. Пропустив тільки All-Star 1994, в якому і закінчив кар’єру через розрив ахілу. Мав всі підстави щоб потрапити до Дрім тім на Олімпіаді 1992 в Барселоні. Але Детройт недарма називали поганими хлопцями. Їх не любили в Лізі. І через “протекцію” Берда, Меджика та Джордана Айзею відчепили від складу, взявши Джона Стоктона.

Можливо, це було логічним рішенням, яке стане всім зрозумілим після перегляду фільму “Останній танець”. Але це не применшує ролі Айзеї в НБА у 80-х – початку 90-х. Він за більшістю рейтингів експертів входив до топ5 кращих гравців 80-х (Джордан, Джонсон, Берд, Ірвінг, Томас). В деяких інтерпритаціях вищезгадану 5-ку розбавляв Карім Абдул-Джабар. І, що саме цікаво – у багатьох в цих рейтингах Айзея Томас стояв на першому місці!

 

Був бійцем до мізку та кісток. У вищевикладеному відео фінал проти Лейкерс, коли Томас набрав 25 очок, граючи довгий час на одній нозі!

Роберт Рід


Фінальну серію Х’юстону проти Бостону хочу розпочати з портрету одного гравця. Роберт Рід. З моменту драфту у 1977 до 1988 він грав за Рокетс. Мав бути одним із джокерів команди у фінальній серії. І в першій грі він вистрілив, набравши 27 очок. Детальніше про гру пізніше. З 1955 і до сих пір живе в Атланті. За іронією долі за Атланту ніколи не виступав (грав до 1991).

В сезоні 1980/81 його було визнано кращим гравцем НБА останнього ігрового тижня регулярки.

Детальний огляд першої гри серії Бостон – Х’юстон чекайте на цьому тижні.

НБА. Фінал Заходу 1981. Канзас Сіті Кінгс – Х’юстон Рокетс

Битва фіналу 1981 Західній конференції не була такою епічною як на Сході. І ніби всі матчі, крім першого в серії рівні, але Рокетс впевнено йшли до фіналу. В їх складі блискуче грав Моузес Мелоун. З особистостей, які нам відомі – Руді Том”яновіч – майбутній тренер техасців. А поки їх тренував легендарний Дел Херріс.

 

Також з відомих особистостей у складі Рокетс – Майкл Данліві та блискучий захисник Келвін Мьорфі. Саме в сезоні 80-81 він встановив фантастичний рекорд 78 штрафних забитих поспіль. При чому відсоток його кидків вражаючий – 95,81% за сезон. Покращити його зміг тільки Хосе Кальдерон в сезоні 2008-09 (98,05%).

Якщо брати його показники за карєру взагалом – він 8-й з показником 89,16%. Перший поки що Стеф Каррі 90,56%.

 

Нажаль, про жодного гравця Кінгс мені нічого не відомо. Якщо знаєте – пишіть в коментарях до відео. Єдиний, хто мені відомий – Коттон Фітціммонс. Двічі кращий тренер НБА року.

 

Обидві команди закінчили сезон із показником 40 перемог та 42 поразки.

Рокетс (6) в першому раунді перемогли Лос-Анжелес Лейкерс  (3) 2:1, а потім – Сан-Антоніо (2) 4:3.

 

Кінгс (5), в свою чергу, перемогли спочатку Портленд (4) 2:1, а потім доволі сенсаційно Фінікс (1) 4:3.

 

 

Сьомий матч фіналу Сходу 1981. Бостон – Філадельфія

В регулярці обидві команди набрали по 62-20, але за додатковими показниками Селтікс отримали право грати 7-му гру вдома. Не зважаючи, що це не фінал, ця серія входить в топ-10 серій НБА усіх часів.

Чого тільки варті імена Джуліус “Доктор” Ірвінг (кращий гравець чемпіонату) , Моріс Чікс, Колдвел Джонс, Боббі Джонс (двоє останніх перша збірна захисту) з одного боку. Та Ларрі Бьорд (Перша збірна зірок), Седрік Максвелл, Роберт Періш, Тіні Арчібальт – з іншого.

Історія НБА. Півфінал Сходу 1981. Філадельфія – Бостон шоста гра

Під час серії плей-офф 2018 Бостон – Філа  почув від коментарів “легендарне протистояння” часів супердуетів Бірд/Періш – Ірвінг/Чікс. В порівнянні із сучасним баскетболом – це інший вид спорту. Але в ньому був свій шарм.

Безумовно, сьомої гри буде достатньо для відображення всієї картини серії.

Але пропоную ще один маленький штрих для повноти картини – перед переглядом гри номер 7, гляньте останні хвилини гри номер 6.

Я створив свій ютюб-канал “Історія НБА українською”. Меджик Джонсон

Створення ютюб-каналу вирішив розпочати з сезону 79/80, коли до НБА прийшла людина, яка змінила баскетбол.

Легендарний Меджик Джонсон. Так, так. Саме з нього, як на мене, розпочалася сучасна – феєрична – НБА. Фінал 1980. Лейкерс Меджика проти Філадельфії легендарного Джуліуса Ірвінга. Лос-Анджелес переміг в цьому (6-му матчі) та став чемпіоном. Меджик прийшов в НБА. В перший рік став учасником All Star game та виграв тутул.

Далі я багато говоритиму про найкращих в історії. Для мене це квартет Джонсон – Джордан – Брайант – Джеймс. Я жодного разу не вболівав за їх команди. Але їх велич беззаперечна! Вони ніби передавали естафету під назвою “Ключ від ліги”. Меджик – Майклу. Його повітряність – Кобі. А Брайант – ЛеБрону.