В мене є мрія. Знов повернутись до коментаторського мікрофону, але розповідати не про профібокс, а НБА. Тоді мої репортажі починатимуться зі слів: “Вітаємо у Лізі красивих історій”. А якщо серйозно – я не можу натішитися кількістю просто фантастичних фактів про НБА. Один вразив мене сьогодні. Обидві команди потрапили в НБА в 1968-му. Перший номер драфту розігрувався жеребом. Його виграв Мілуокі і обрав Каріма Абдул-Джабара, який привів Бакс до єдиного в історії чемпіонства у 1971-му.
Після протистояння за Каріма 53 роки тому команди зійшлися в новій, більш важливій битві. Час покаже чи буде вона епічною. Але шанси є хоча б тому – що після травми коліна повернувся Янніс. Двісті разів не погоджуся з тими, хто вважає що без грека Бакс грали краще. Можливо… в нападі. І лише епізодами. Погоджуся. Але Адетокумбо і Боббі Портіс в захисті це небо і земля. ДеАндре Ейтон разом з Яннісом повторили рекорд Тіма Данкана 1999 року – 15 очок + 15 підбирань в дебютному матчы у плей-офф.
До речі, таке досягнення могли зробити всі баскетболісти крім Джея Краудера. Він єдиний, хто грав у фіналах (за Маямі).
Ще одне супердосягнення зробив Кріс Пол. Він повторив досягнення тих само Джабара та Данкана, набравши 30+ (32) очки в 36+ років. Кріс був найбільшим претендентом на MVP у букмекерів до першої, а після перемоги його команди 118:105 – вони тільки збільшились.
Вболіваю за Фінікс… у семи матчах. І щоб без травм. На жаль, через травму коліна майданчик покинув Даріо Шаріч. Жодної інформації, що хорват вибув надовго нема. І його відсутність мало хто помітив. Але він десь в шести-семи іграх дуже пристойно виходив на заміну Ейтону. А ця травма може вплинути на серію! Бо третій центровий (як і Шаріч він центровий номінальний) – Френк Камінскі – не є опцією в протистоянні з Яннісом, Портісом та Лопесом. Брук, до речі, з Міддлтоном єдині, хто не зіграли нижче свого середнього рівня. Джуру Холідей матч провалив. Від Адетокумбо з хворим коліном годі чекати на дива. Чекаємо цікаві тактичні ходи від Буденхольцера.