Сьомий матч це завжди сьомий матч. Виникає з десяток нових факторів. І самий досвідчений тренер по кількості 7-х матчів – Док Ріверс – мав би про них знати. І він знов програв. Тепер його досвід ігор в 7 матчах 6 перемог і 9 поразок.
Після гри він та Ембіід не дуже позитивно говорили про Бена Сіммонса. Але хто ж його поставив грати? Чому Шейк Мілтон отримав хвилини тільки в 4 чверті? Як можна було пропустити 2 швидких атаки після власних тайм-аутів. Хаяти Сімменса це хайп, який підняли вболівальники і підхопили всі навколо. Австралійцю треба піти. Це і їжаку зрозуміло. А чи потрібен він комусь з його 4-річним контрактом із середньою зарплатнею 35 лямів? Тим, до кого ніхто не хоче їхати – потрібен. Знаючи талан генменеджера Деріла Морі – він щось вигадає.
Ну, а тепер – до гри. Вона була рівною. В Філи багато промахувався Харріс (8 з 24-х), у Атланти – Янг (5 з 23-х), але він хоч передачі роздавав та збирав фоли.
Ембіід свою роботу робив вправно. Хоча і Капелло з Коллінзом та Оконгву (!) собі в пасив цю гру не запишуть. А от на дузі в вирішальні моменті Хуертер і Галінарі були сильніші за своїх візаві. Галінарі зробив дуже важливе перехоплення в клатчі і сам же завершив атаку потім. Хуертер став самим результативним гравцем Атланти. В попередніх матчах Кевін набирав в середньому 10 очок за гру, а тут “кинув” одразу 27. При чому багато результативних кидків він робив із супротивом.
В середу перший матч фіналу Сходу. Звісно, що фахівці здивуються, якщо Мілуокі після феєричних ігор з Маямі та Нетс програють. Саме програють. Атланта нічого надто фантастичного не демонструє. Але головне – не опускає свій рівень виступів нижче 85% свого максимуму. Це і є запорука успіху Хоукс. А Мілуокі, як і Філа, може зупинитися. До сих пір з голови не виходить їх рекорд в матчі, коли Міддлтон та Янніс набрали 80% очок команди.