Категорія: Спорт

Сьомий матч це завжди сьомий матч. Виникає з десяток нових факторів. І самий досвідчений тренер по кількості 7-х матчів – Док Ріверс – мав би про них знати.   І він знов програв. Тепер його досвід ігор в 7 матчах 6 перемог і 9 поразок.

Після гри він та Ембіід не дуже позитивно говорили про Бена Сіммонса. Але хто ж його поставив грати? Чому Шейк Мілтон отримав хвилини тільки в 4 чверті? Як можна було пропустити 2 швидких атаки після власних тайм-аутів. Хаяти Сімменса це хайп, який підняли вболівальники і підхопили всі навколо. Австралійцю треба піти. Це і їжаку зрозуміло. А чи потрібен він комусь з його 4-річним контрактом із середньою зарплатнею 35 лямів? Тим, до кого ніхто не хоче їхати – потрібен. Знаючи талан генменеджера Деріла Морі – він щось вигадає.

Ну, а тепер – до гри. Вона була рівною. В Філи багато промахувався Харріс (8 з 24-х), у Атланти – Янг (5 з 23-х), але він хоч передачі роздавав та збирав фоли.

Ембіід свою роботу робив вправно. Хоча і Капелло з Коллінзом та Оконгву (!) собі в пасив цю гру не запишуть. А от на дузі в вирішальні моменті Хуертер і Галінарі були сильніші за своїх візаві. Галінарі зробив дуже важливе перехоплення в клатчі і сам же завершив атаку потім. Хуертер став самим результативним гравцем Атланти. В попередніх матчах Кевін набирав в середньому 10 очок за гру, а тут “кинув” одразу 27. При чому багато результативних кидків він робив із супротивом.

В середу перший матч фіналу Сходу. Звісно, що фахівці здивуються, якщо Мілуокі після феєричних ігор  з Маямі та Нетс програють. Саме програють. Атланта нічого надто фантастичного не демонструє. Але головне – не опускає свій рівень виступів нижче 85% свого максимуму. Це і є запорука успіху Хоукс. А Мілуокі, як і Філа, може зупинитися. До сих пір з голови не виходить їх рекорд в матчі, коли Міддлтон та Янніс набрали 80% очок команди.

Лише втретє за останні 30 років. Востаннє – в 2006-му у парі Даллас – Кліпперс.

Добре, коли ти не вболіваєш за жодну з команд – можна посивіти.

Весь овертайм ти тільки про одне думаєш хто більше заслуговує.

Певно, виграли ті, хто це більше заслуговує. Все “це” організовувалось заради перших каблучок Хардена та Гріффіна та Олдріджа, які своїми кар’єрами в НБА заслуговують на чемпіонство. Але є багато але: Ламаркуса підвело серце, Блейк півтора року “грав на одній нозі в Детройті” і раптом ожив у Брукліні. Харден в прямому сенсі грав на одній нозі. І те, що вони з Дюрантом цієї ночі відбігали по 53 хв це подвиг.

Але хай вже становляться чемпіонами разом зі здоровими Дінвіді,  Ірвінгом та Харденом та на рік старшим Клекстоном. На папері ця команда сильніше за ГСВ, в якому Дюрант двічі став кращим гравцем фіналу.

Сьогодні він програв, але його розрив між ЛеБроном у віртуальній суперечці за домінування в лізі у 10-20-х роках скоротився.

Я занадто мало бачив баскетболу щоб вірити коментаторам, які вважають його найкращим атакуючим гравцем в історії. Але це дійсно машина для набору очок.

K.D. перевів гру в ОТ через ідеальний захист Такера. І не наступи Кевін 1 сантиметр на лінію – був би не овертайм, а перемога. Через 5 хвилин в нього була така само можливість. Він вже кидав через Джуру Холідея. Цього разу не вдало. Але людина зіграла 53 хвилини. Набрала 48 очок. Це фантастика.

Символічно, що я назвав Пі Джея Такера та Джуру Холідея в цій замітці. Ці 2 захисники були тими придбаннями, які можуть принести Мілуокі чемпіонство.

Кілька років команду Міддлтона – Янніса називали фаворитом на фінал від Сходу, і з приходом цих захисників вони дійсно заслуговують.

 

Да пробачать мені фанати Хоукс. Але фінал за їх участі не буде епічним. Тому сьогодні вночі буду вболівати за Філу з потрійною силою.

 

І знов повернуся до Дюранта. Він відзначив після гри, що це не Бруклін програв, а Мілуокі своєю блискучою роботою в захисті вибороли вихід у фінал Сходу.

 

 

 

Коли Трей Янг закинув триочковий на останній секунді володіння м’ячем рахунок став 93:94. Залишилось грати 119 секунд і все одно була впевненість, що 76-ті не віддадуть перемогу. Занадто добре грали Тобайас Херріс, Ембіід та Сет Каррі щоб віддавати цю гру.

В Атланти, навпаки, через травму коліна вибув Богдан Богданович. Можливо, серб не набрав би такі важливі 5 очок, які набрав Галінарі на останніх хвилин. Але б у захисті зіграв краще. Але всі ці якби… Головне, що ніяких повідомлень про те, що Богдан не зіграє в 7 матчі нема. І це не може не тішити вболівальників Хоукс.

А от про повернення Денні Гріна поки не йдеться. Орієнтовна дата – 26 червня.

Фантастичний за драматургією матч. Дві чверті команди йдуть очко в очко. Раптом вистрілює  Джордан Кларксон. Він набирав 17 очок Юти поспіль і гості повели +17. Пізніше перевага сягнула 26 очок. Але вже вдруге в цьому плей-офф ця позначка стала роковою.

Терренс Менн набирав, набирав, набирав очки в скарбничку і закінчив з показником 39. При чому знов забив через Гобера. Не так колоритно як в минулій грі. Але ми побачили народження зірки.

Дуже радий за Тайрона Лью. Багато хто говорив, що в 2016 в чемпіонському Клівленді вирішував все не він, а ЛеБрон. Тут же 2 тренерські перемоги без Кавая! Це його заслуга, що Менн, який набрав 12 очок сумарно в перших 4 матчах, набрав 13 в 5-й грі, а потім – 41 в шостій. Це 50% на 50%, що Джексон знов зробив дабл-дабл з показником очок 20+.

Ну, і, Пол Джордж… Своєю грою він довів, що є безумовним топ-10 ліги, якщо не топ-5. І тепер він є одним з 6-ти гравців, які є основними претендентами на головний індивідуальний приз сезону – MVP фіналу. Інші  6 – Дюрант, Кавай, Ембіід, Янніс, Кріс Пол,  Букер.

Кавай на звітній грі був без бондажа на коліні, і ходив не кульгаючи. Сподіваюся, що інсайд від Едріана Войнаровскі, що сезон для Леонарда закінчено – невірний.

В заключення додам, що Кліпперс першими двічі поспіль виграли серію після 0:2, 0:2 та не виходили в фінал плей-офф конференції 50 років. Це був абсолютний рекорд в усьому північно-американському спорті. Тепер цей рекорд становитиме 31 рік. І належить він Шарлотт Хорнетс.

Юту шкода. Якщо не зараз, то коли? І Конлі повернувся і Кавай вибув, і вели так серйозно. На Донована Мітчелла з його 39-ма очками після гри було шкода дивитися.

Коли в третій чверті Джо Харріс закинув трюльник і відставання  Брукліну скоротилося до 5 очок подумалося: “в шести іграх плей-офф НБА поспіль буде сильний камбек”. Але не вийшло. Не знайшлося другого Джеффа Гріна, якщо говорити про матч номер 5. Хоча усі шанси стати Х-фактором були у Хардена. Він і степ-бек трьохи забивав і флоатер у проході. Але у другій половині матчу він зупинився. При чому не відомо що більше цьому “сприяло” захисники чи травма.

А у Мілуокі сьогодні знов блискуче зіграли обидва олстара. Міддлтон з 38-ми очками взагалі оновив свій рекорд в плей-офф. Ну, і Янніс набрав свої тридцять. Обидва зробили по 10 підбирань. І повторили досягнення Шака і Кобі – 2 гри плей-офф з показниками 30+10 у двох тіммейтів одночасно.

Чекаємо на 7 гру. Це буде щось особливе!

Вигравати +26 вдома в кінці третьої чверті і програти! Маючи трьох захисників, які входять до першої та другої захисної збірних НБА!? Так буває, що в тебе не летить, а гравці типу Сіммонса забивають триочкові. До речі, в Атланті таких нема. Там хіба що Капелла не кидає трюльники. До речі, 2 з камбечних трюльники забив учасник слем-данк контесту 2019 Джон Коллінз. Вистрілили “лавочники” Галінарі та Уільямс. Але знов і знов буду повторювати що це тренерська поразка.

Док Ріверс великий тренер, чемпіон НБА. Мені дуже подобається малюнок гри Філи в цьому сезоні. Він розкрив (відкрив) трьох гравців, але ці поразки…

Філа побила купу антирекордів програвши після +18 та +26. А якщо бути чесним – не програла, а подарувала суперникам перемогу. Рахунок мав бути 4:1, а не 2:3 і Сіксерс треба бути максимально сконцентрованими щоб виграти 2 гри поспіль. Якщо вони знов гратимуть на Сета Каррі та Ембііда – кіна не буде. У Філи ніхто крім вище згаданої пари не набрав 10-ти очок. Самий дорогий гравець команди (33,5 мільйони) Тобайас Херріс набирає 4 (!!!) за 33 хвилини. До речі, у Каррі тільки 7,8 лямів і 36 набраних очок.

До речі, ніяк не міг збагнути – кого можна трейданути на Порзінгіса. Я б на місці менеджерів помінявся. Все одно команди грають в різних конференціях. Може хоч один в іншій команді вистрілить.

Ну, і, на останок, давайте порадіємо за Лу Уільямса. Показник +31 це не просто так. Зовсім нещодавно безумовно кращий шостий гравець ліги ще може. Ще є порох у порохівницях.

Терренс Манн вийде в старті замість Кавая і заб”є через Гобера. Якби мені це сказали позавчора – було б смішно. А потім зранку вчора з”явилась інформація що Кавай травмувався і пропустить гру. Як мінімум – одну.

Замість нього дійсно вийшов Манн і… забив через Гобера. Але головними героями стали Реджі Джексон (22) та Маркус Морріс, який покращив свій рекорд результативності (25). У Пола Джорджа (37+16).

А Юта вела після першої половини +5! Джазмени не могли промахнутись здалеку. 17 трюльників за половину, при чому Богданович почав 6 з 6-ти (в підсумку 32 очки). А потім каліфорнійці перекрили кисень суперникам на дузі і господарі зупинилися. Юта почала нагадувати вчорашній Мілуокі. І левову провину в цьому бачу на Снайдері. Він свою тренерську дуель Лью програв.  Донован Мітчелл почував себе не дуже добре, і не обов”язково було його тримати на майданчику 38 хвилин. Плюс не сподобалось те, які контраргументи запропонували джазмени на перебудови Кліпперс.

Якщо Кліпперс пройдуть Юту і Кавай пропустить перші матчі через травму коліна – раджу прихильникам Фінікс Санс не сильно радіти. Кріс Пол пропустить початок серії через ковідні протоколи…

До цієї гри я не знав, що Джефф Грін грав з Дюрантом у Сіетлі, а після переїзду команди в Оклахому – ще 3 роки в Тандер. Тільки сьогодні подивився на його показники в чемпіонаті – 11 очок + 3,9 підбирань. Він сьогодні став Х-фактором перемоги, а Кевін – головним ковалем. Дюрант вперше в історії зробив 45+15+10 в плей-офф. Не знаю історію чому “крок” в особливих показниках Ліги вимірюється цифрою 5, але для любителів статистики зауважу – Кевін набрав 49 очок! І це за 48 хвилин. Великий гравець без усіляких перебільшень. Він нехаризматичний зовні, не подобається вболівальникам, але він топчик з топчиків.

Коли рахунок став -16, я подумав, що це 2:3. Але фактор Дюранта ніхто не відміняв. Зацитую сера Чарльза Барклі, який в середині гри сказав, що “Мілуокі грають в тупий баскетбол”. Він дійсно тупий. Саме ця команда в цій серії встановила рекорд ліги коли двоє гравців набрали 80% очок команди. Саме ця команда грала в нападі проти 4,5 гравців (Харден грав на одній нозі і набрав всього 5 очок) і примудрилася не виграти, лідируючи +17. Так… швидко 5 фолів набрав Пі Джей Такер, який в одному матчі наглухо закрив Дюранта. Але у вас є Джуру Холідей, який потрапив в першу символічну збірну захисників разом з Яннісом. Міддлтон непоганий захисник. Робіть акцент на Дюранті і “кидайте” Хардена, або 3-4 з бомбардирів суперника (Гріффіна чи Харріса).

Однозначно, всі 3 команди, які продовжують плей-офф на Заході, більше заслуговують на чемпіонство ніж 4 на Сході. Тому що грають без провалів. Навіть Кліпперс, які двічі горіли в серіях проти Далласу та Юти.

А баскетбол знов переміг, точніше – любителі 7-х серій, триллерів та історичних матчів.

Але на відміну від пари Філа-Атланта шанси виграти серію у команди, яка не має переваги домашнього майданчику, куди вище. Три з чотирьох 12-хвилинок Кліпперс просто розривали своїх візаві. Якби Донован Мітчелл не взяв все у свої руки – господарі б виграли не 14, а 30 очок. Він просто штампував штрафні або дальні кидки і останні хвилини матчу видались цікавими.

 

Але такі люди, як Кавай, переможні матчі не віддають. Не буду применшувати внесок Пола Джорджа. Але будь Пол один, або поруч із зіркою на кшталт Уестбрука – шанси на чемпіонство в нього були б мінімальні.

Хто не бачив гру – раджу подивитися данк Кавая через Фейвордса!

Радий за баскетбол, Атланту і особливо – Нейта Макмиллена.

Коли Філа вигравала в 4 матчі +18 я… заснув. Прокинувся – стало +7/+8 і все одно здавалось що 76 все контролюють. Ембіід демонстративно грався в миші-коти та догрався. То Богданович дальний закине, то Янг. Але головним ковалем перемоги став Джон Коллінз. Три данки в його виконанні дали енергію команді. Філі здавалося що зараз Ембіід все візьме в свої руки та зарішає. А він не зарішав. Проти нього просто блискуче захищався Капелла.

 

В серії 2:2 та на нас чекає ще 2 або 3 матчі.