Не знаю коли, і чи напишу колись про Іспанію-Францію. Але, однозначно, якщо вибирати з трьох країн – в Україні мені б жилося комфортніше. Через людей. Єдина європейська нація, де я був, що викликає більш-менш симпатію – голландці. Це важко описати словами. Внутрішне відчуття із глибокої підсвідомості.
Чесно, я не расист, але обкурені араби та негри у Франції (жінки демонстративно 7-8 трамвайних зупинок тримають свої сумочки за защібки) просто дратують. Підозрюю, що такого не було навіть в 90-ті на “знаменитому” одеському посКоті. В Іспанії з обкурками не так запущено. Але за доброзичливим “Hola” теж стоїть важкий-важкий погляд. А голоси в них грубі-грубі.
Європа, та й весь світ переживає не кращі часи. Хоча Європа викарабкається. Викарбкаємось і ми.
Ну і на останок – ще трошки зі #Світзмінюється
Пам”ятаєте кадри Космопорту з фільму “Гостя з майбутнього”? Для багатьох ці кадри здаються фантастичними. Я бачив подібне у двох аеропортах, а потім і в літаках подібне. Людей як в мурашнику, всі крізь біжать. Лунають сотні мов. З 200 пасажирів рейсів Амстердам – Барселона і назад, як мінімум 15 національностей. Японці, китайці, пакістанці, корейці, росіяни, українці, араби, поляки, латиноамериканці, африканці, англійці, німці, мексиканці, французи, італійці. Весь світ легко і просто подорожує, працює закордоном, вчиться.
А ми наполегливо стукаємо в ці двері. Військові прокурори, Коломойські, навіть Ахметови кануть в минуле. Цивілізація з будь-якого туземця зробить людину. Навіть із самого упоротого ватного азіата.
