Стожар. Райський шлях

Пам’ятаєте пісню Яремчука “Горять стожари”? Нещодавно дізнався, що це про зоряний об’єкт.  В українській літературі та поезії ці образи часто використовуються для створення чарівної атмосфери нічного неба. А пішло це з діалектів у різних регіонах України. Тобто “стожари” могли означати:

  1. Опора (стовп) для сіна/соломистожар, або стіжар — дерев’яний стовп, навколо якого складали стіг. У множині: стожари — кілька таких опор або стогів.

  2. Самі стоги (стіг на стожарі) — народ іноді не розділяв опору і сам стіг, отже “стожари” могли сприйматись як сукупність стогів на полі.

  3. Зоряне скупчення Плеяди — в народі зорі вважали “небесними снопами” або “стожками”, і назва «стожари» закріпилась за цим яскравим скупченням на небі.

Наприклад, у романі Михайла Старицького «Облога Буші» описано:

«А ось друга ніч… чарівна, тиха. Над головою розсипавсь стожар; райський шлях простягсь угорі зористою стягою; все небо миготить тихими вогниками…»

Цей уривок передає спокій та красу нічного неба, де «Стожар» (сузір’я Плеяди) і «райський шлях» (Чумацький Шлях) створюють враження небесної дороги, що веде до мрій і спогадів.

Стожар і Чумацький Шлях мають багато спільного, ось основне:

  1. Астрономічна природа: і Стожар (інша назва — Плеяди), і Чумацький Шлях — це об’єкти зоряного неба.
    • Стожар — це зоряне скупчення, що входить до сузір’я Тельця. Це група молодих зірок, які знаходяться досить близько одна до одної.
    • Чумацький Шлях — це наша галактика, у якій розташована Сонячна система і, відповідно, ми з тобою. Виглядає як молочна смуга на нічному небі.
  2. Культурна значущість: обидва мають важливе місце в українській (і не тільки) міфології та фольклорі.
    • Стожар у народі асоціюється з братами чи сестрами, часто з легендами про родину.
    • Чумацький Шлях названо так, бо чумаки (торговці сіллю) орієнтувались по ньому вночі — вважали, що це “дорога” на небі.
  3. Видимість неозброєним оком: і Стожар, і Чумацький Шлях видно без телескопа, якщо небо чисте і немає світлового забруднення.

Можна сказати, що Стожар — це “зірковий острівець” у великому “морі” Чумацького Шляху.

Славень. Королівство Галичини та Володимірії

Сьогодні бачив reels про гімн України. Завдяки автору дізнався багато про авторів слів та музики – Павла Чубинського та Михайла Вербицького.

Перший був висланий в Архангельську губернію, другий – жив у королівстві Галичини і Володимирії.

Поліз копати глибше – після розділу Речі Посполитої з 1772 до 1918 Габсбурги крім титулу імператора Австрії (носили титул короля Угорщини, Богемії, Галичини  та Володимирії).

 

 

АТОшника по дорозі? Безкоштовно

– Здравствуйте! Кирилловская!
– Добрий вечір. Сідайте.
– Не успел рукой махнуть – уже остановились.
– В таксі працював – миттєва реакція.
– У вас така гарна українська.
– Я до 22-х взагалі тільки російською говорив. Ось, до речі, мою, 24-ту школу проїжджаємо, вона, до речі, зі школи-лабораторії, яка більше всього спеціалізувалася на випускниках для Педінституту (фізика, в основному) зараз переформатувалася на школу із поглибленим вивченням російської мови та літератири. А потім я в Могилянку вступив.
– Я теж в перерві між ротаціями вирішив на українську переходити. Я сам з Конотопу. В нас там всі на суржику говорять.
– Знаю. Я у вас там по Сейму на байдарках сплавлявся.
– А де служите?
– Нова частина 3210 (номер, можливо переплутав). Зараз знов на Схід на півроку.
– Тут?
– Тут.
– Ви що! Сховайте гроші. З АТОшників гроші не беру.
– Дуже Вам дякую. Щасливо.

Два магнати

Десь 2018-й рік. Десь в закритому спа-салоні під Ворзелем зустрілись дві магнати. Один зробив капітал на пиві, інший – на горілці. Пивний магнат Сашко довго вихвалявся своїми успіхами на ниві реклами, обсягу виробництва, подорожами. Другий сказав, що канал телевізійний купив. Назвав його ім’ям свого бренду і буде закупати документальні фільми, передачі, розвиваючі мультфільми та фільми для молоді на BBC, National Geographic, Discovery. Перекладе якісно українською і це буде крутіше ніж усі його рекламні бюджети останніх 10-ти років.

У Сашка ледь не выдвалилась щелепа. Знов Семен його випередив. Єврей, який жодного разу не вдягнув вишиванки, здогадався зробити такий успішний проект на українському контенті, ще й стыльки корисного для України зробить! Сашка роздирав розпач. Знов Семен його обскакав.

Зателефонував мобільний. Висвітилось Ігор – реклама2. Сашко грубо про себе вилаявся, не зняв слухавку і пішов в сауну.

В МП українська витісняє російську

Вчора, в день святих землі УКРАЇНСЬКОЇ в моєму житті сталося маленьке чудо. В нас на дачі в церкві проповідь українською, свічниця із гордістю (!) говорить, що за Кирила не моляться. А ще 2 роки тому в цій місцині я чув, що такої країни як Україна нема. І що саме цікаве – нема більшості ватних бабок (певно, їздять в сусіднє село). Все буде Україна! Всі служби будуть українською. Я більше не почую (позавчора): “В мене в класі українською говорять 4 з 35”

Минулий вік

Подивившись чергову передачу про таємниці минулого століття, здається, я почав розуміти чому стільки літераторів, режисерів, сценаристів так зацікавлені цією темою. Всі намагаються самі собі відповісти на питання «як ми так жили в тій країні», і виразно відповіді дати не можуть.

Що найцікавіше – точно також, люди, що сформувалися в той час, не розуміють молодь нинішньої епохи. Так було і кілька тисяч років тому.

І, все-таки, я прийшов до висновку, що при переході від багатовікової монархічної системи до системи, де люди самі вибирають владу, в суспільстві стався серйозний колапс, який дало 20-го століття.  Масовий відхід від релігії, 2 світові війни, геноцидні особистості Сталіна і Гітлера, ядерну зброю, в кінці кінців.

На дачі і в Аніних батьків я виявив безліч книг, які я залюбки читаю. Хоча, свого часу вони мені були малоцікавими – Солженіцин, Рибаков, Пастернак, Айтматов. Всі вони по крихтах додають відповідь на питання: як формувався такий фенотип як «радянський громадянин».

Скільки ми ще будемо відхаркувати» совок я не знаю. Боюся, що 40 років, як мінімум. Правда, нам, українцям, здається, пощастило більше ніж сусідам. Білорусам, наприклад. Україна вирветься з нього і з мовою совки нічого не зроблять. Її вже знищити неможливо!

За мову до кінця

7. По обстоятельствам – за обставинами.

6. Пустельник – пустынник, отшельник, пустынножитель.

5.  рычаг – a) важіль, б) підойма

4. Роскошь – розкіш

3. облагораживание – облагороджування

2. чуга́йстер (нема рос. відповідника) — фантастичний образ української демонології; у фольклорі — не зовсім виразний, постає як високий «лісовий чоловік», зодягнутий у білий одяг; нагадує лісовика, полісуна; за іншими версіями, заклятий чаклунами чоловік, якому «пороблено»; навіяний віруваннями в чародійство і перевертнів; найпоширенішим цей образ був на Гуцульщині, де він нібито ловить лісових нявок і поїдає їх, проте до людей ставиться доброзичливо; не випадковим є збіг слів га́йстер (лелека) ічуга́йстер; чугайстра ще витлумачують як нічну й земну іпостась гайстра; перший — охоронець дому, другий — охоронець людини далеко від дому. Одна з найдавніших згадок в українській літературі у Михайла Коцюбинського “Тіні забутих предків”.

  1. Стелька – устілка. З цього слова почався цей доволі цікавий для мене експеримент. Через місяць народилася сторінка на моєму сайті.

0. Як я колись обіцяв, започатковую рубрику “За мову до кінця”. Сюди потраплятимуть слова, які я не зміг перекласти в голові в певний час не знайшлися, або викликали сумнів, що це русизм. Також сюди публікуватимуться слова в перекладі, коли не знаєш перекладу. При чому не обов”язково рос-укр, а й у зворотньому напрямку. Цікаво, що першим таким словом було “чугайстер”, яке взагалі немає перекладу на жодну мову світу, і в словнику, наприклад, Грінченка, нема.