Після двох епічних перших днів плей-офф в спортивному плані на перший план стали виходити навколоспортивні моменти. В Юті вболівальники в скандуваннях образили Джа Моранта. В Нью-Йорку – Трея Янга, в Атланті – Джуліуса Рендела. В Бостоні, вже традиційно, Кайрі Ірвінга. В Філадельфії – Рассела Уестбрука.
Тепер швиденько по ситуаціям в парах: Філа – Вашингтон 3:0. Тренери 76-х розібрали своїх суперників на запчастини і лідери Вашингтону стали забивати менше. А от хто виконує свою роботу краще ніж його суперники по позиції – наш Олексій Лень. Українець продовжує виходити в старті і бути дуже корисним.
Мемфіс – Юта 1:2.
Гра номер 2. У Юти повернувся Донован Мітчел і одразу набрав 25 очок (5 з 10 триочкових). Джазмени відірвалися вперед на 22 очки. Два з 3-х лідерів Мемфісу – Валанчюнас та Брукс – набрали 4 швидких фоли. Але Ведмеді ризикнули, не посадили їх на лавку і повернулися до мінус два!!! Партнерів вів за собою Джа Морант. Всього в його активі 47 очок і одразу кілька командних рекордів. Ще раз переконався, що Мемфіс – команда з серцями чемпіонів. Не знаю чому солтлейксітівська торсида не взлюбила Діллона Брукса. Але саме його дуже улюлюкали. Рахунок став 1-1 і неймовірно цікава серія переїжджає в Мемфіс.
Гра номер 3. Юта вела майже весь матч, але Ведмеді в середині 4 чверті таки вийшли вперед. Джазмени зробили спурт 8:0, який став нокаутуючим. На жаль, гра була не такою видовищною, як перші дві.
Ще одна не менш цікава серія в парі Нью-Йорк – Атланта 1:2. Хоукс контролювали хід другої гри хвилин 30. А потім полетіло у Реджі Буллока. Стабільно, як завжди, зіграв Деррік Роуз. А от Джуліус Рендл “своїх” очок не добрав. Хто знає – можливо якась травма, або хвилювання від статуетки кращому прогресуючому гравцю ліги. Публіка в третьому матчі – в Атланті – скандувала “переоціненний”. Але це не так. Я сам не любив Джуліуса до цього сезону. Але відтепер до нього сильна повага. Якось присв”ячу йому статтю.
Але Атланта просто грає краще. Дуже і дуже радий за Нейта МакМіллана. Його тролили після поразок Індіани в плей-офф. Своєю роботою в Атланті він усім заткнув рота. Тім Тібодо зробив ще більш неймовірне з Нью-Йорком. Але саме малюнок гри і клас виконавців у Хоукс вище. Вони легко взяли 3 гру серії в себе вдома, і мають зробити все, щоб повести 3:1. Бо в Нью-Йорку грати просто неймовірно складно.
Маямі – Мілуокі 0:4. Хітс рано набрали форму весною. Трощили усіх наліво та направо в квітні-травні, а потім – здулися. Тріо молодих Нанн-Робінсон-Хірроу не зіграли на минулорічному рівні. Більше нема в команді Краудера, Олійника. Ті, на кого їх поміняли сильно не допомогли. Баттлер не витащив. Адебайо – теж. Єдиний без претензій – Драгіч.
Даллас – Кліпперс 2:1. Кліпперс можуть зробити камбек, який вони дозволили зробити Денверу в минулому плей-офф. Горіти 0:2 в серії після 2 домашніх матчів та витягнути гостьову перемогу після рахунку 15:30 – дорогого коштує. Карлайл однозначно щось перебудує, і 4 матч в серії буде для Кліпперс надскладним. Головне для всіх фанів баскетболу (і особливо Далласу), щоб зіграв Лука Дончич. У словенця травма шиї.
Портленд – Денвер 1:2. Все йде за сценарієм 2019 року. Тоді команди теж почали з 1:1 в Денвері. Третій матч Портленд дома вирвав у неймовірному матчі з 4-ма овертаймами. Цього разу обійшлося без овертаймів, але по грі команди дуже рівні.
Лейкерс – Фінікс 2:1. Ентоні Девіс та ЛеБрон Джеймс провели просто фантастичну третю чверть третьої гри і схилили шальки терезів на користь ЛЛ. Матчі неймовірно видовищні. Усім раджу дивитись повністю, навіть з англійським коментарем, якщо не любите.
50 очок Джейсона Тейтума дозволили мені та іншим фанам Бостону сподіватися на другу перемогу в серії. Поки 1:2 на користь Брукліну.