Хеловін та Вишгород

Це був такий день, коли плани змінилися 7 разів. В підсумку мінус 2 дні народження, гуму перевдягав вчора, а не в пн. Поїхав на метро на футбол, щоб посидіти з друзями, в підсумку потрапив у Вишгород… в якості водія.

Якщо 14 лютого я називаю комерційним святом, то ще одна американська традиція, яка увійшла в наші оселі із Заходу, мені дуже не зрозуміла. Тисячі людей намагаються бути в тренді, рядяться на Хеловін, який святкуює чи не половина молоді, а наші власні подібні традиції ігноруються.

 

Певно, має бути поштовх не тільки від церкви та ентузіастів, щоб ми взимку ставили вертепи, колядували, засівали. Людям як мінімум раз на рік хочеться якогось “карнавалу”, костюмів, самовираження. Поки що Хеловін перемагає.

Центр міста вчора окупували костюмовані люди в не менших масштабах ніж його опанували італійці з іспанцями та мєнтами під час фінального матчу Євро 2012.

Сісти не було де, тому знов забігаловка, і знов таки американська забігаловка МакДональдс. Це не ревність до “них”, а питання слабкості власної “швидкої кухні”, або її відсутності.

Гамбургер в підсумку був залишений бомжам (знов-таки змінились обставини) і прийшлося їхати на метро додому, заходити в хату, щоб взяти ключі з іншої куртки і їхати в Вишгород. Мав виручити товариша, який неодноразово виручав мене.

Деякі його пригоди, якщо буде Божа ласка, я опосередковано розповім вам та решті світові через абсолютно вигаданих героїв. Наділивши їх певними рисами характеру мого товариша та його знайомої. Однозначно, це нетиповий випадок. Але про це не скоро, і в абсолютно інших персоналіях.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *