До цієї гри я не знав, що Джефф Грін грав з Дюрантом у Сіетлі, а після переїзду команди в Оклахому – ще 3 роки в Тандер. Тільки сьогодні подивився на його показники в чемпіонаті – 11 очок + 3,9 підбирань. Він сьогодні став Х-фактором перемоги, а Кевін – головним ковалем. Дюрант вперше в історії зробив 45+15+10 в плей-офф. Не знаю історію чому “крок” в особливих показниках Ліги вимірюється цифрою 5, але для любителів статистики зауважу – Кевін набрав 49 очок! І це за 48 хвилин. Великий гравець без усіляких перебільшень. Він нехаризматичний зовні, не подобається вболівальникам, але він топчик з топчиків.
Коли рахунок став -16, я подумав, що це 2:3. Але фактор Дюранта ніхто не відміняв. Зацитую сера Чарльза Барклі, який в середині гри сказав, що “Мілуокі грають в тупий баскетбол”. Він дійсно тупий. Саме ця команда в цій серії встановила рекорд ліги коли двоє гравців набрали 80% очок команди. Саме ця команда грала в нападі проти 4,5 гравців (Харден грав на одній нозі і набрав всього 5 очок) і примудрилася не виграти, лідируючи +17. Так… швидко 5 фолів набрав Пі Джей Такер, який в одному матчі наглухо закрив Дюранта. Але у вас є Джуру Холідей, який потрапив в першу символічну збірну захисників разом з Яннісом. Міддлтон непоганий захисник. Робіть акцент на Дюранті і “кидайте” Хардена, або 3-4 з бомбардирів суперника (Гріффіна чи Харріса).
Однозначно, всі 3 команди, які продовжують плей-офф на Заході, більше заслуговують на чемпіонство ніж 4 на Сході. Тому що грають без провалів. Навіть Кліпперс, які двічі горіли в серіях проти Далласу та Юти.
А баскетбол знов переміг, точніше – любителі 7-х серій, триллерів та історичних матчів.