Кліпперс знов “завалює” штрафні в клатчі

Спочатку за рахунку -3 Пол Джордж значно зменшив шанси на овертайм, промахнувшись в першій спробі. Другу завалив спєцом. М’яч виграв Казінс. На ньому сфолили. Він навіть забив перший. А другий… кинув у щит, а це втрата. Судді віддали володіння Фініксу. Кріс Пол забив обидва і Фінікс веде в серії 3:1.

Цьому передував матч в стилі 80-х. Постійно на межі бійки. Технічні фоли, дуже грубі фоли.

Але всю гру Фінікс був трошечки краще в абсолютній більшості компонентів.

Взагалі це унікальна команда. Тут є 3 стовпи: Пол, Букер, Ейтон. Решта баскетболістів допомогають їм здобувати перемоги.

Навряд помилюся, якщо скажу, що Монті Морріс в плей-офф випускав на майданчик найбільше баскетболістів. Абдель Надер у звітній грі став 15-м.

При чому гравці з 4-го по силі по 10-го не сильно поступаються один одному в класі.

Саме тому Торрі Крейг просидів всю гру, але тренер випустив його в клатчі на захист. Бо Крейг грав у більшості попередніх матчів і ноги не затремтіли.

Про Долю Кемерона Пейна взагалі можна оповідання писати. Як він не підійшов кільком командам, поїхав грати в Китай, а Фінікс його повернув, і він грає по 21.5 хвилині в плей-офф.

Тренерська команда. Тренерські перемоги. А Ейтону всього 22! Букеру та Бріджесу по 24. Уявіть якою сильною стане ця команда через рік!

 

Фінікс програв навіть з Полом

Повернення Кріса Пола не допомогло Фініксу повести 3:0 в серії.

Шалена підтримка Кліпперс своїми глядачами і просто феноменальна гра 8 з 9 гравців господарів – запорука успіху в 3 чверті (34:21) і грі в цілому.

Хоча дві з половиною чверті це була абсолютно рівна. Але потім захисники Кліпперс закрили Кріса Пола та Девіна Букера (10 закинутих на двох з 40 в підсумку). І дещо сенсаційно Івіца Зубац (16+15) не дав зіграти Деандре Ейтону (18+10). Заради справедливості зазначу, що у Девіна Букера нос зламано у 3 місцях і він грав у захисній масці, що трошки впливало на його влучність.

До всього підвернув ногу Кемерон Пейн і матч до кінця не дограв.

 

 

Порядок б’є клас

Саме про такий заголовок я думав в середині 3 чверті коли Атланта лідирувала. Потім лідер змінився кілька разів, але в підсумку Ней Макміллан переграв Буденхольцера. Точніше – його план на кожен відрізок в підсумку переміг план на кожен відрізок тренера Мілуокі.

Трей Янг систематично забивав флоатери. Тільки в другій половині господарі почали робити здвоювання на ньому. Але це було пізно. Трей набрав 48 очок та побив рекорд кар”єри. “Аномально” багато для себе забив Джуру Холідей (33). А от хто підвів – Кріс Міддлтон. Він набрав з гри всього 15. Здалеку кинув 0 з 8, і чомусь саме йому Бакс довірили кидок на овертайм. Кріс схибив і Атланта перемогла 116:113.

Хоча спочатку Янніс такі цвяхи забивав у кошик Хоукс, що здавалося серія буде для Мілуокі простою. Але Атланта цей шлях для легких очок швидко перекрила.

Сподіваємось на 7 матчів у серії!

 

Шаблі починають турнір 35+ перемогою над КНЕУ!!!

Дещо сенсаційно на перший погляд закінчилась наша перша гра проти ветеранів КНЕУ. Особливо зважаючи на програш в нещодавньому товарняку -20. Насправді, є купа факторів, які вплинули на нашу перемогу. В товарняку були були відсутні такі сильні гравці як Павло Фридрих та Дмитро Ковалевський. В  КНЕУ, навпаки, в переможному матчі грали Єгор Ананко, Євген Гур”янов та Іван Скоков. Їх замінив Вячеслав Романенко. Гравець сильний, але “нерідний”. Хто не знає – Слава, грає за Завод Перформ в АБЛ, а в А-Лізі за Рекап (вони ж Шахтарі та Перці з Чилі).

Шаблі ж тренуються тричі на тиждень і добре зіграні. Вже грали на цьому майданчику (проти New Star) і нас приїхало на гру 11, а суперників – всього 6.

Ми не давали їм дихати всі 32 хвилини (цей турнір грається 4х8) і заслужено перемогли. Якщо в першій половині ми нічого не могли вдіяти з фірмовими середніми кидками Вадима Купера, то потім ми навіть не давали їм створити передумови для таких кидків. Це єдиний компонент, і ще, можливо, очки другого шансу, в якому ми програли. А решту виграли ми. 50:36. І після 4 поразок різних команд нашої франшизи від різних команд франшизи Сані Пилипчака та Діми Колесника така довгоочікувана перемога!

 

 

Другий матч у Фініксі переплюнув перший

І за драматургією і історичністю, і за… кривавістю.

Не знаю навіщо одна вболівальниця вдягнула футболку із закривавленим обличчям Стіва Неша в бутність гравцем Фінікса. Але сьоголні історія повторилася – зашивали Девіна Букера.

Вони час від часу з Патріком Беверлі зачіпляли один одного. Але бійок не було. Всі стики – ігрові моменти.

Взагалі Беверлі значно зменшив ефективність Букера у грі. Він вчепився в нього немов собака і це дуже вимотувало молоду зірку Фінікса.

Але в клатчі його було не зупинити. Правда головним героєм став не він. За рахунку 102:103 Фінікс отримав право вкинути м’яч з-за щита Кліпперс. Джей Краудер навісив на Ейтона і Деандре не спасував. Треба відзначити, що Ейтон отримав м’яч завдяки серії заслонів, яку в тайм-ауті намалювали тренери.

В Тайрона Лью тайм-аутів не було. Тому шансів забити м’яч за 0,7 секунди при розводі з власної половини майже не було. Пол Джордж не забив. А все могло скластися інакше, якби Джордж реалізував один чи 2 штрафних за рахунку 103:102 на користь Кліпперс. Пола дуже шкода, бо в клатчі він забив кілька надскладних кидків.

Атланта пройшла Філадельфію

Сьомий матч це завжди сьомий матч. Виникає з десяток нових факторів. І самий досвідчений тренер по кількості 7-х матчів – Док Ріверс – мав би про них знати.   І він знов програв. Тепер його досвід ігор в 7 матчах 6 перемог і 9 поразок.

Після гри він та Ембіід не дуже позитивно говорили про Бена Сіммонса. Але хто ж його поставив грати? Чому Шейк Мілтон отримав хвилини тільки в 4 чверті? Як можна було пропустити 2 швидких атаки після власних тайм-аутів. Хаяти Сімменса це хайп, який підняли вболівальники і підхопили всі навколо. Австралійцю треба піти. Це і їжаку зрозуміло. А чи потрібен він комусь з його 4-річним контрактом із середньою зарплатнею 35 лямів? Тим, до кого ніхто не хоче їхати – потрібен. Знаючи талан генменеджера Деріла Морі – він щось вигадає.

Ну, а тепер – до гри. Вона була рівною. В Філи багато промахувався Харріс (8 з 24-х), у Атланти – Янг (5 з 23-х), але він хоч передачі роздавав та збирав фоли.

Ембіід свою роботу робив вправно. Хоча і Капелло з Коллінзом та Оконгву (!) собі в пасив цю гру не запишуть. А от на дузі в вирішальні моменті Хуертер і Галінарі були сильніші за своїх візаві. Галінарі зробив дуже важливе перехоплення в клатчі і сам же завершив атаку потім. Хуертер став самим результативним гравцем Атланти. В попередніх матчах Кевін набирав в середньому 10 очок за гру, а тут “кинув” одразу 27. При чому багато результативних кидків він робив із супротивом.

В середу перший матч фіналу Сходу. Звісно, що фахівці здивуються, якщо Мілуокі після феєричних ігор  з Маямі та Нетс програють. Саме програють. Атланта нічого надто фантастичного не демонструє. Але головне – не опускає свій рівень виступів нижче 85% свого максимуму. Це і є запорука успіху Хоукс. А Мілуокі, як і Філа, може зупинитися. До сих пір з голови не виходить їх рекорд в матчі, коли Міддлтон та Янніс набрали 80% очок команди.

Фінікс – Кліпперс. Перша гра виправдала очікування

Увага, далі спойлер! Матч видався на славу. Без Кавая (коліно) та Кріса Пола (ковід-протокол) команди зіграли так ніби це вже сьомий матч.

Кліпперс грали через день після двох семиматчевих серій. Було зрозуміло що хтось здасть. Виявилося – це Маркус Морріс. Хоча він у вирішальній грі з Ютою вже не допоміг.

Не допоміг особливо і Патрік Беверлі. Терренс Менн після 39 проти Юти набрав “всього” 9.  Єдиний, хто підтримав Пола Джорджа (34) – Реджі Джексон (24). Не вистачило третьої скрипки. Тільки у Казінса двозначне число в графі очки – 11. Демаркус разом з Зубацем будуть багато грати. Ейтон набирає очки і забирає підбори (20+9 сьогодні). Тут як проти Гобера легкою п’ятіркою в захисті не відіб’єшся.

 

У Фінікса всі стартери 10+. Із запасних 12 у Джонсона. Команда в величезному порядку. Недарма генменеджер Джеймс Джонс визнаний менеджером сезону. Він підібрав супергравців і для регулярки і плей-офф. При чому всі крім Краудера маловідомі. Їх час прийшов. А веде їх за собою Девін Букер із фантастичним тріпл-даблом 40+13+11.

І не зважаючи на стільки переваг Фінікса, 3 чверті була рівна гра, де вперед виходили то ті, то інші. Після 93:93 господарі зробили ривок, але Кліпперс змогли скоротити до 112:114. Монті Уільямс взяв тайм-аут. Намалював комбінацію під Букера і Девін набрав легкі 2 очки, вирішивши долю матчу.

 

 

Овертайм в 7 матчі серії

Лише втретє за останні 30 років. Востаннє – в 2006-му у парі Даллас – Кліпперс.

Добре, коли ти не вболіваєш за жодну з команд – можна посивіти.

Весь овертайм ти тільки про одне думаєш хто більше заслуговує.

Певно, виграли ті, хто це більше заслуговує. Все “це” організовувалось заради перших каблучок Хардена та Гріффіна та Олдріджа, які своїми кар’єрами в НБА заслуговують на чемпіонство. Але є багато але: Ламаркуса підвело серце, Блейк півтора року “грав на одній нозі в Детройті” і раптом ожив у Брукліні. Харден в прямому сенсі грав на одній нозі. І те, що вони з Дюрантом цієї ночі відбігали по 53 хв це подвиг.

Але хай вже становляться чемпіонами разом зі здоровими Дінвіді,  Ірвінгом та Харденом та на рік старшим Клекстоном. На папері ця команда сильніше за ГСВ, в якому Дюрант двічі став кращим гравцем фіналу.

Сьогодні він програв, але його розрив між ЛеБроном у віртуальній суперечці за домінування в лізі у 10-20-х роках скоротився.

Я занадто мало бачив баскетболу щоб вірити коментаторам, які вважають його найкращим атакуючим гравцем в історії. Але це дійсно машина для набору очок.

K.D. перевів гру в ОТ через ідеальний захист Такера. І не наступи Кевін 1 сантиметр на лінію – був би не овертайм, а перемога. Через 5 хвилин в нього була така само можливість. Він вже кидав через Джуру Холідея. Цього разу не вдало. Але людина зіграла 53 хвилини. Набрала 48 очок. Це фантастика.

Символічно, що я назвав Пі Джея Такера та Джуру Холідея в цій замітці. Ці 2 захисники були тими придбаннями, які можуть принести Мілуокі чемпіонство.

Кілька років команду Міддлтона – Янніса називали фаворитом на фінал від Сходу, і з приходом цих захисників вони дійсно заслуговують.

 

Да пробачать мені фанати Хоукс. Але фінал за їх участі не буде епічним. Тому сьогодні вночі буду вболівати за Філу з потрійною силою.

 

І знов повернуся до Дюранта. Він відзначив після гри, що це не Бруклін програв, а Мілуокі своєю блискучою роботою в захисті вибороли вихід у фінал Сходу.

 

 

 

Атланта – Філа. Буде 7 матч

Коли Трей Янг закинув триочковий на останній секунді володіння м’ячем рахунок став 93:94. Залишилось грати 119 секунд і все одно була впевненість, що 76-ті не віддадуть перемогу. Занадто добре грали Тобайас Херріс, Ембіід та Сет Каррі щоб віддавати цю гру.

В Атланти, навпаки, через травму коліна вибув Богдан Богданович. Можливо, серб не набрав би такі важливі 5 очок, які набрав Галінарі на останніх хвилин. Але б у захисті зіграв краще. Але всі ці якби… Головне, що ніяких повідомлень про те, що Богдан не зіграє в 7 матчі нема. І це не може не тішити вболівальників Хоукс.

А от про повернення Денні Гріна поки не йдеться. Орієнтовна дата – 26 червня.

Різні 39 очок

Фантастичний за драматургією матч. Дві чверті команди йдуть очко в очко. Раптом вистрілює  Джордан Кларксон. Він набирав 17 очок Юти поспіль і гості повели +17. Пізніше перевага сягнула 26 очок. Але вже вдруге в цьому плей-офф ця позначка стала роковою.

Терренс Менн набирав, набирав, набирав очки в скарбничку і закінчив з показником 39. При чому знов забив через Гобера. Не так колоритно як в минулій грі. Але ми побачили народження зірки.

Дуже радий за Тайрона Лью. Багато хто говорив, що в 2016 в чемпіонському Клівленді вирішував все не він, а ЛеБрон. Тут же 2 тренерські перемоги без Кавая! Це його заслуга, що Менн, який набрав 12 очок сумарно в перших 4 матчах, набрав 13 в 5-й грі, а потім – 41 в шостій. Це 50% на 50%, що Джексон знов зробив дабл-дабл з показником очок 20+.

Ну, і, Пол Джордж… Своєю грою він довів, що є безумовним топ-10 ліги, якщо не топ-5. І тепер він є одним з 6-ти гравців, які є основними претендентами на головний індивідуальний приз сезону – MVP фіналу. Інші  6 – Дюрант, Кавай, Ембіід, Янніс, Кріс Пол,  Букер.

Кавай на звітній грі був без бондажа на коліні, і ходив не кульгаючи. Сподіваюся, що інсайд від Едріана Войнаровскі, що сезон для Леонарда закінчено – невірний.

В заключення додам, що Кліпперс першими двічі поспіль виграли серію після 0:2, 0:2 та не виходили в фінал плей-офф конференції 50 років. Це був абсолютний рекорд в усьому північно-американському спорті. Тепер цей рекорд становитиме 31 рік. І належить він Шарлотт Хорнетс.

Юту шкода. Якщо не зараз, то коли? І Конлі повернувся і Кавай вибув, і вели так серйозно. На Донована Мітчелла з його 39-ма очками після гри було шкода дивитися.