Отже, на п’ятий свій рік в лізі дві головні баскетбольні зірки 80-х – Меджик і Берд – нарешті зійшлися в очному поєдинку за чемпіонські персні. Правда, не слід забувати при перегляді матчів цієї фінальної серії, що час для очної зустрічі було вкрай вдалим для Берда і “Бостона”.
Саме в цьому році “Селтікс” практично знайшли свій канонічний вигляд, в якому вони і увійшли в історію як одна з кращих команд за всю історію НБА: Ларрі Берд, Роберт Періш і Денніс Джонсон були на піку своїх кар’єр, Кевін Макхейл був уже готовий замінити Седріка Максуелла в ролі основного потужного форварда, а Максуелл ще не був занадто старий, щоб поступитися її. Шостим основним гравцем в цьому році був атакуючий захисник “кельтів” Джеральд Хендерсон, який проводив свій найкращий сезон в НБА, а на бостонської лавці знаходилися такі люди як Денні Ейндж і Скотт Ведман. І найголовніше: весь сезон команда відіграла в одному і тому ж складі.
У “озерних” все було по-іншому: перебудова в команді йшла весь рік до самого фіналу. На початку чемпіонату вони вчилися грати без Норма Ніксона, а в кінці сезону ще й без Уїлкса. Замість “чотирьох мушкетерів” в команді залишилося всього два справжніх гравця основи: Меджик і Карім. Саме навколо них і йшло побудова абсолютно нової команди. До вирішальних ігор року команда прийняла такий вигляд: Меджик-Карим-Рембіс-Купер-Макгі (основа), Уорті-Макаду-Вілкс-Скотт (запасні). При цьому Уорті в плей-офф проводив в середньому на майданчику 33 хвилини – як справжній гравець старту, а Рембіс і Макгі – близько 20 хвилин кожен – як типові запасні. Все змішалося в “озерному королівстві”.
І не слід забувати, що перевагою свого майданчика володів “Бостон”, що ще більше підвищувало його ставки на підсумкову перемогу в серії.
Тим ні менш, перший матч в гостях “Лейкерс” провели як справжні господарі: у “Селтікс” в кінцівці гри були лише невеликі шанси витягти поєдинок, але “озерні” впевнено відбили наміри “кельтів”.
У стартовій п’ятірці у гостей знову (як і у вирішальній зустрічі з “Фініксом”) з’явився Уорті замість Макгі. І цей склад “озерних” з самого початку заробив як невблаганна м’ясорубка, впевнено перемелюючи “кельтів”: розрив в рахунку вже в першій чверті досяг 18 очок! Правда, треба сказати, що “Шоутайм” в грі “Лос-Анджелеса” було небагато – гра “озерних” не була такою ж ефектною як в золотому для “Лейкерс” 1982-му. Хлопці з Лос-Анджелеса не бігти в атаку, а спокійно переходили на половину суперника, постачали м’ячем відкритого гравця, і він влучав. А “кельти” постійно мазали – ось і вся різниця в грі команд. Впевнене лідерство гостей багато в чому було викликано фантастичною грою Абдул-Джаббара: він набрав до перерви 23 очка! Карім працював як автомат: отримував м’яч в будь-якій позиції і закидав. Роберт Періш був справжнім порожнім місцем – Карім немов грав без опікуна.
У першій половині лише Денніс Джонсон і Кевін Макхейл за рахунок індивідуальних дій абияк тримали господарів на плаву. Берд забивав практично тільки зі штрафних (всього 9 очок за перші дві чверті). На перерву команди пішли за рахунку 65:52 на користь “озерних”. Після відпочинку в грі команд довго нічого не змінилося, і гості знову відірвалися від “кельтів” на 19 балів. Але потім Карім і Меджік присіли на лавку через перебір фолів, і господарі пожвавилися, швидко скоротивши розрив в рахунку. До кінця чверті від переваги “Лос-Анджелеса” залишилося всього 4 очки!
Але ось на майданчик повернувся Меджік і камбек “Бостона” на цьому завершився: майже всю четверту дванадцятихвилинку йшла досить рівна гра, але “Лейкерс” постійно вели в рахунку 4-8 очок. Як тільки надія на перемогу поверталася до вболівальників “кельтів” після кількох вдалих атак господарів, гравці гостей швидко гасили її парою влучних кидків. Судді, було спробували зробити кінцівку матчу більш захоплюючою, не зарахувавши ефектно данк Уорті, а й у них нічого не вийшло: 115: 109 – “озерні” відібрали у “кельтів” перевагу свого майданчика. Вони б перемогли більш впевнено, але в останній чверті несподівано став мазати Карім.
Незважаючи на не дуже вдалу останню чверть, саме Абдул-Джаббар став найрезультативнішим гравцем зустрічі – 32 очка, його підтримали Уорті (20) і Джонсон (18 балів + 10 передач). У “Селтікс” кращим був Кевін Макхейл (25 очок), у другій половині зустрічі прокинувся MVP сезону Берд (24 бали і 14 підбирань), а на рахунку Денніса Джонсона 23 очка.
Друга зустріч фіналу-84 – одна з найбільш невдалих ігор плей-офф в історії “Лейкерс”. 2:0 на їхню користь після ігор в Бостоні – це був би практично гарантований титул для “озерних”, але друга перемога на майданчику “Бостон Гарден” буквально вислизнула з рук Меджика і компанії.
Початок матчу аж ніяк не давало приводу припустити, що “Лейкерс” виграють і другий поєдинок поспіль. “Кельти” вийшли гранично відмобілізувати і в першій чверті зробили серйозну заявку на підсумкову перемогу: різниця в рахунку на їх користь доходила до 13 очок. Але в другому періоді гості майже наздогнали
“Селтікс”, а в третьому зрівняли рахунок і швидко вийшли вперед. Бостонці, в свою чергу, рук не опустили, і тут же відповіли своїм ривком, знову повівши в рахунку. Майже всю останню чверть команди йшли нарівні, не дозволяючи одна одній відірватися в рахунку. Кульмінація поєдинку настала за хвилину з невеликим до кінця. Спочатку Уорті зрівняв рахунок (111: 111), зробивши данк і реалізувавши штрафний – в атаці Денніс Джонсон промахнувся, і потім сфолив на Меджик, який вивів гостей вперед на 2 очка з лінії штрафних за 34 секунди до сирени. Після цього право на штрафні отримав Макхейл і промазав обидва кидки! Привид другої домашньої поразки став виразно літати в залі “Бостон Гарден”, але недовго. Захисник Хендерсон перехопив вкрай ризикований пас Уорті і забив 2 очки, зрівнявши рахунок! У гостей було достатньо часу, щоб закинути м’яч і виграти матч, але Меджик довго вовтузився з м’ячем і “озерні” навіть не зуміли зробити кидок до сирени про закінчення основного часу.
Найприкріше, що у вирішальні миті помилилися два кращих гравця гостей: Джеймс Уорті провів найкращий матч у плей-офф у своїй тільки-тільки почалася кар’єрі (в результаті він набрав 29 очок, 11 з 12-ти влучень з гри), а Меджик трохи дотягнув до чергового тріпл-даблу (27 очок, 10 підбирань і 9 передач).
В овертаймі гості знову мали всі шанси перемогти, але в самій кінцівці знову допустили кілька помилок, і “Бостон” вирвав перемогу: 124: 121. “Озерні” самі віддали цю гру супернику. Причому, двічі.
До честі “Лейкерс”, образливу гостьову поразку пережили легко. Це ніяк не позначилося на їхній грі в третьому поєдинку. Підсумковий рахунок вельми переконливо ілюструє те, що відбувається на майданчику: 137:104 – “озерні” рознесли суперника в пух і прах! У Меджика 21 результативна передача (!) новий рекорд фіналів. Його не побито вже 16 років!
До перерви “Бостон” ще пручався і навіть зміг вийти вперед на 5 очок, але після цього гості промазали більше десяти кидків поспіль, а господарі здійснили ривок: 18:0! Все було вирішено вже на початку третьої чверті, коли “Лейкерс” відірвалися на 18 балів. Після перерви “озерні” демонстрували навіть не “Шоутайм”, а тотальний “Шоутайм”. Всі гравці брали участь в шоу, беручи участь в швидких і ефектних атаках “Лейкерс”. Курт Рембіс в підсумку набрав 17 очок (7 влучень з 7-ми!). Семеро баскетболістів “Лос-Анджелеса” записали на свій рахунок 13 і більше очок, а у Меджик вийшов черговий тріпл-дабл. А ось у “Селтікс” на високому рівні матч провів тільки Берд – 30 очок.
Четверта гра стала ключовою не просто в цій серії, а в чемпіонаті-84. На цей раз “кельти” не виглядали хлопчиками для биття, як в попередньому матчі. Правда, в першій половині матчу вони ніяк не могли встигнути за господарями, які в атаці були просто нестримні, завдяки чому повели до великої перерви: 68:58. Однак до кінця третього дванадцятихвилинки гості майже наздогнали “озерних” і стало зрозуміло, що нового розгрому “кельтів” не буде. Тим ні менш, в самій кінцівці зустрічі “Шоутайм” все-таки відправив “Селтікс” в нокдаун: після успішної реалізації штрафних Меджик за 50 секунд до сирени “Лейкерс” відірвалися на 5 очок! Чи можна відіграти 5 очок за цей час у команди, яка буквально топче вас в кінцівці зустрічі? – Можна, якщо ця команда сама робить все, щоб програти. Другу гру “озерні” віддали супернику, і історія повторилася.
Поспішали “кельти” провели сумбурно атаку і зуміли буквально заштовхати м’яч у кільце господарів, які не просто пропустили 2 очка, але ще сфолили на Періш. Після його точного штрафного різниця в рахунку скоротилася до 2-х балів. Начебто нічого страшного, але в атаці у відповідь Купер промазав, а Карім примудрився сфолити на Берді! Чи не в обороні, а у вирішальній атаці! Лідер “кельтів” був точний з лінії штрафного кидка і зрівняв рахунок: 113: 113. Господарі ще мали час, щоб виграти, не доводячи справу до овертайму, але якщо вже помилятися, то до самого кінця: Меджик стукав в підлогу, не знаючи, що робити, а потім віддав бездарну передачу на прикритого Уорті, яку просто перехопили!
В овертаймі “Лейкерс” знову мав шанси на перемогу, але за 34 секунди до кінця Меджик промазав 2 штрафні кидки за рівного рахунку, а Ларрі Берд у відповідь забив двухочковий. У наступній атаці Уорті отримав право на штрафні і промахнувся один кидок з двох. У підсумку “кельти” виграли 129: 125, повернувши собі перевагу свого майданчика.
По грі в фіналі після четвертого матчу рахунок повинен був бути 4: 0 на користь “Лейкерс”, але численні помилки в самих кінцівках двох зустрічей баскетболістів з Лос-Анджелеса звели нанівець їх ігрову перевагу.
Після переїзду в Бостон хід серії змінився. Якщо використовувати боксерську термінологію, то в попередніх іграх “озерні” виступали в ролі досвідченого чемпіона, який екзаменує новачка-претендента на титул, а новачок хоч і намагається виглядати гідно, але помітно, що він просто слабше. У п’ятій зустрічі такого відчуття вже не було. До перерви команди грали ще на рівних (55:53 – на користь “кельтів”), але на початку третьої чверті “Селтікс” зробили ривок (13: 3) і гості вже не змогли наблизитися до господарів. “Бостон” здобув впевнену перемогу 121: 103, і перехопив ініціативу в фіналі.
Хороший матч за переможців провели Кевін Макхейл (19 очок і 10 підбирань) і Денніс Джонсон (на його рахунку 22 бали в графі результативність), а Ларрі Берд влаштував справжній бенефіс: 34 очка (15 з 20-ти!) І 17 підбирань! У гостей вдало відіграли Уорті і Макаді, а ось Джаббар провалився в атаці (всього 7 влучних кидків з 25!).
П’ята зустріч внесла психологічний перелом у хід серії. Судячи з ходу шостого матч
у, “кельти” явно мали намір взяти титул вже в Лос-Анджелесі, не доводячи справу до домашньої сьомий гри. “Селтікс” майже з самого початку захопили ініціативу і довго вели в рахунку. До того ж до впевненій грі гостей “озерні” втратили в другій чверті Боба Макаду через травму ахілла.
Перша половина закінчилася з рахунком 65:59 на користь “кельтів”, що не могло вселити оптимізм в уболівальників “Лейкерс”: пропускати 65 очок на своєму майданчику за 24 хвилини – це просто кошмар! Після перерви ситуація довго не змінювалася: гості продовжили топтати господарів поблизу кільця і відірвалися вже на 11 балів. Тим ні менш, “озерні” не здалися, і в останній чверті змогли вирвати перемогу. Їм вдалося пригальмувати бостонців в атаці, а поки “кельти” буксували, “Лейкерс” зробили прискорення і відірвалися від них на безпечну дистанцію, яка виключає повторення сценаріїв другого і четвертого поєдинків. Матч в підсумку закінчився 119: 108 на користь господарів.
30 очок у цій зустрічі виявилося на рахунку Абдул-Джаббара, який реабілітувався за невдачу в попередній грі, 23 – Купера, 21 – Меджик і 20 – Уорті. У “Селтікс” знову був хороший Берд: 28 балів, 14 підбирань і 8 передач.
Сьома вирішальна гра відбулася в Бостоні. Нагадаю, що з 1979 року фіналісти не доводили справу до сьомого матчу, а торішня фінальна серія вклалася і зовсім в чотири зустрічі.
В останній грі сезону до кінця третьої чверті команди грали практично на рівних: “Селтікс” володіли ініціативою і постійно лідирували, але гості не відпускали їх далі, ніж на 5-6 очок. На перерву команди пішли з невеликою перевагою господарів: 58:52. Після відпочинку нічого не змінилося, але в останні хвилини третього періоду “кельтів” все-таки вдався ривок, на який “Лейкерс” відповісти не змогли: розрив між командами збільшився до загрозливих 13 балів. Це була серйозна заявка “Бостона” на перемогу і більшу частину четвертої дванадцятихвилинки здавалося, що хід матчу вже не зміниться: “” кельти “дуже впевнено лідирували, не дозволяючи суперникам демонструвати свій фірмовий” Шоутайм “.
Але коли вболівальники “кельтів” вже готувалися святкувати черговий титул своїх улюбленців, гості стрепенулися. За 2.15. до кінця відставання гостей скоротилося до 7 очок, а за 1 хвилину 14 секунд до сирени настала кульмінація поєдинку: після потрапляння Уорті розрив в рахунку становив лише 3 очки (102: 105)! В атаці у відповідь Берд промахнувся і у “Лейкерс” було достатньо часу, щоб спробувати вирвати кінцівку, але вони так і не змогли забити в час, що залишився. А “кельти” з лінії штрафного кидка забезпечили собі перемогу: 111: 102.
Останню гру сезону тріумфатор 1984 Берд провів не надто вдало, атакуючи кільце з дуже низьким відсотком (набрав 20 очок). Але не тільки лідер “кельтів” погано кидав – вся команда була не на висоті в цьому аспекті гри, компенсуючи цей недолік точними штрафними. Всього гравці “Селтікс” пробили 51 штрафний кидок проти 28 у “Лейкерс”. Цей фактор, а також перевага в боротьбі за відскік, в результаті схилило чашу терезів на бік “Бостона” як в цьому матчі, так і в боротьбі за чемпіонські персні.
У гостей 29 очок записав на свій рахунок Карим, 21 – Уорті, по 16 набрали Меджик і Купер. Ніхто з інших “озерних” в атаці нічим себе не проявив – травмованого Боба Макаду гостям явно не вистачило.
Особливо хочеться відзначити бостонських уболівальників: вже за півхвилини до кінця вони мало не вискочили на майданчик, обліпивши її з усіх боків, а коли до сирени залишилося пара секунд, то натовп дикунів хлинула на паркет і поглинула всіх гравців …
Текст Юрія Язовських
